Я покохав свою дружину не за фізичну красу, а за її доброту, щирість, харизму та теплоту, з якою вона відносилась до мене. А тепер вона знайшла коханця.
З дружиною ми в шлюбі 10 років, у нас двоє прекрасних діток :Даринці 8 років, а Арсену – 2. Моя кохана Аллочка завжди була пишних форм, що завжди було до вподоби. Така, знаєте, справжня українська жінка, з якої можна писати картини. Однак після народження Арсенчика, вона різко схудла, почала ходити в спортзал і знайшла там коханця – свого тренера.
Всі 10 років спільного життя ми з дружиною прожили душа в душу: весілля, подорожі, народження донечки, робота, зустрічі з друзями, і нарешті, народження довгоочікуваного синочка. Моя Аллочка ніколи не комплексу вала з приводу зайвої ваги (120 кг. при зрості 1,65). Ніхто й ніколи не називав її товстою, нікому б в голову таке не прийшло, адже вона настільки гармонійна в цьому, що ви навіть не уявляєте. Вона випромінює тепло, радість, доброту, загалом, жінка-свято!
Після народження синочка дружина різко втратила вагу до 60 кг. Звісно, шкіра втратила свою еластичність і її гінеколог порадила Аллі почати ходити в тренажерний зал, щоб надати тілу форму. З того часу наше життя пішло шкереберть. Я нічого не кажу, Аллочка за рік фізичними вправами і своїм старанням, в 37 років виглядає на 25, тіло, як в молоденької дівчини, ніхто й не скаже, що вона ще 2 роки тому мала вагу 120 кг.
Але суть не в тому. Після року її тренувань, до речі в зал вона ходила 6 разів на тиждень, я почав відчувати, що вона втрачає до мене інтерес. На мої запитання, що відбувається, кожного разу була одна відповідь:
– Юрко, ти ж розумієш, як я втомилася, я виснажена, в мене голова болить.
Я все розумію, і думав, що вона старається для мене, для себе і для душевної гармонії. Як я помилявся…
Сьогодні зранку я зустрів в магазині нашу знайому Марину.
– Юрчику, привіт! Ну як ти? Справляєшся? Нічого, все буде добре.
Я без роздумів відповів:
– А чого б я не справлявся? Все окей, дім, сім’я, робота. Все як у всіх.
– Ну не кажи, не кожен чоловік буде так, як ти терпіти, займатись сім’єю і чекати, поки жінка вдосталь”займається” зі своїм тренером.
– Не розумію, про що ти.
– Юра, тобі потрібно пам’ятник при житті поставити! Тримайся! Інший на твоєму місці вже б давно її вигнав і навіть позбавив материнських прав. Все, біжу, бо Микола в машині чекає.
Я як стояв в черзі на касі, так і остовпів. То що виходить, що всі знають, що моя Аллочка мені зраджує? Як? За що ? Чому?
Я не розумію, як мені далі бути!? Єдине, що я знаю, якщо я почну цю розмову з дружиною, то наша сім’я в ту ж хвилину перестане існувати.
Вибачте. Даних поки немає.