Я попросив у сина гроші на дрова, а він насварив мене. Мерзнути буду, а більше до нього не звернусь

Кілька місяців тому я збагнув – цьогоріч грошей на дрова не матиму. Так ціни зросли, пенсії ледве на життя вистачає. Помалу збирав, та потім захворів і довелось все витратити. Субсидію отримати не можу, адже син записав на мене якусь нерухомість. 

Я страшенно не хотів просити в Дмитра гроші, відтягував до останнього. Та врешті мусив. Він в мене досить заможний. Має мережу магазинів. Телефонував сину кілька разів, та він не відповідав. А тоді його помічник сказав, що його керівник зайнятий.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Тому я приїхав до сина на роботу. Він побачив мене і зніяковів. Я помітив, що йому соромно мати такого сільського батька.

 – Тато, нащо ти прийшов? Я ж казав, щоб ти не приїжджав до мене на роботу.

 – Ти не відповідав, а це терміново.

 – Що сталось, що не можна зачекати.

 – Мені потрібні гроші, 10 тисяч на дрова. Вже холодно, я топлю гілками, що назбирав, але цього замало.

 – І через це ти мене турбуєш? В тебе ж пенсія є, не міг назбирати?

Пошепки

 – Все на лікування витратив.

 – От в тому твоя проблема, ніколи не вмієш розпоряджатися грошима. Того ми й жили так бідно. Ти не переймався цим зовсім. 

 – Але ж в тебе все було.

 – Що? Старий одяг та їжа. І на тому дякую.

Він кричав так, що чули його підлеглі. Було вкрай незручно. Я зібрався і пішов геть. Та вдома серце охопила невимовна туга. Як син міг зі мною так вчинити? Потім нахлинули спогади. Колись, Дмитрик був чудовим хлопчиком, в усьому допомагав татові. Полюбляв ремонтувати, щось будувати. Разом ми навіть веранду зробили. 

Навіть подорослішавши, він приїжджав на вихідних, аби допомагати батькам. Зажди стверджував, що любить скромний батьківський будинок і сільське життя. Та потім все змінилося. 

Це сталося тоді, коли в сина з’явились великі гроші. Та поки дружина була жива, я якось на це не зважав. Ми терпляче чекали, коли Дмитро приїде з онуками, адже так сумували. Але відколи коханої не стало, син про мене зовсім забув. Не знаю, як доживатиму віку. А якщо раптом захворію? Хто допоможе мені?

Невже саме гроші так псують людей?

Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector