– Або перевозимо мою маму до нас, або подаємо на розлучення! – такий ультиматум мені поставив чоловік після народження дитини

Пройшло декілька місяців після знайомства з Андрієм, як ми вирішили з ним розписатися. Все відбувалося дуже швидко, після весілля я завагітніла і ми переїхали в нове житло. Придбали квартиру з комфортним розташуванням, однокімнатна, але простора – 52 метри квадратних. Гарна велика ванна кімната, спальня, а кухня у нас вийшла об’єднана з вітальнею.

Все було добре, але наше життя дуже змінилося після народження дитини. Я весь час проводила з малюком, а чоловік був на роботі. Мені було дуже важко, адже син дуже неспокійний і більшість часу проводив в мене на руках. Разом з ним я прибирала, готувала їсти, а от про себе я взагалі забула.

Це моя перша дитина, тому я намагалася бути поруч максимально довго, як тільки він плакав, то одразу бігла заспокоювати. Тоді я думала, що саме так чинить хороша матір. Згодом він став цим маніпулювати: не хотів спати в ліжечку й кожного вечора влаштовував мені істерики. Чоловік тоді займався бізнесом і його вдома практично не було, тому син засинав зі мною в ліжку. 

Згодом я відчувала безвихідь, мені хотілося просо виспатися, відпочити, нерви почали здавати. От я і зривалася на чоловікові й на ньому вихлюпувала всю свою злість. Добре, що на вихідні приїжджала або моя матір, або свекруха, й вони няньчилися з онуком, а я в той час могла спокійно прибрати, наготувати, а інколи просто одразу засинала.

А з понеділка все починалося заново – безсонні ночі, гори немитого посуду, непрасованої білизни і непорозумінь. Чоловік не розумів, як мені важко, і постійно знаходив відмовки, щоб втекти з дому. Тоді я зібрала свої і сина речі й поїхала до батьків в іншу область. Була я там близько місяця і трохи відпочила. Ми з мамою готували разом, прибирали, а тато з сестрою гралися в цей час з сином. Навіть одного дня я вперше за останній рік вийшла зустрітися з подругами. 

Пошепки

Коли я повернулася додому, то була шокована — на кухні стояла розкладачка і валіза. Чоловік перевіз матір до себе, щоб вона йому готувала їсти та прала речі, бо він на це не має часу.  Спершу я дуже злилася, адже думала, що життя зі свекрухою буде нестерпним, але я дуже помилялася. Свекруха ж сама дуже втішилася такій пропозиції, адже проживала вона одна, і завжди розповідала, як їй нестерпно бути самотньою. 

Свекруха стала для мене справжньою підмогою, залишалася з дитиною, а ми з чоловіком змогли більше часу проводити разом, ходити в кіно і ресторани. Свекруха звільнилася з роботи й чоловік повністю її забезпечує, а за це вона більшість домашньої роботи взяла на себе. Тепер я сиджу з дитиною і допомагаю їй. Так що не таке уже й погане життя з батьками.

Так прожили ми три роки, а коли я вдруге завагітніла, то ми придбали більшу квартиру, щоб всім вистачило місця і, звичайно, взяли свекруху до себе. За це я дуже вдячна своєму чоловікові і, звичайно, його матері, яка тепер вже і моя мама. 

Що Ви думаєте з цього приводу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector