Ще до весілля я страшенно дивувалась, який мій Павло молодець. Свою маму він завжди підтримував, в усьому їй допомагав, гроші щомісяця давав. Це захоплювало. Я ще колись чуда, що якщо хлопець поважає й цінує неньку, то гарно ставитиметься й до дружини.
Саме тому, коли коханий запропонував мені вийти за нього – я без роздумів погодилась. Та першим дзвіночком, на який я не звернула уваги, було прохання Павла:
– Ми маємо винайняти квартиру неподалік від мами, щоб я міг їй допомагати, коли треба.
– Так, звісно, це чудова ідея!
Нам пощастило орендувати однокімнатну квартиру в сусідньому будинку. І вже за тиждень почалось. Щодня мій коханий бігав до матусі, бо вона постійно потребувала його допомоги. Я не звертала уваги, та згодом це почало дратувати. Утім щоразу, коли я висловлювала свої претензії – відповідь була короткою “Це ж мама, зрозумій.”
Згодом сталося, те що мене остаточно засмутило. Випадково я дізналась, що Павло звільнився. Це було серйозним ударом, адже я щойно дізналась, що вагітна і гроші нам були потрібні.
– Як ти міг зі мною не порадитись?
– Мама каже, що я заслуговую на кращу роботу. А ти б не підтримала.
– Але ж я твоя дружина! Скоро дитина народиться, а в нас ні копійки.
– Не переймайся, я щось знайду.
Місяці минали, та чоловік знаходив лише невеличкий підробіток. Натомість і далі бігав до мами. Усі гроші витрачав на її ліки, хоча знав, що нам треба відкладати.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Згодом я народила і потребувала допомоги. Одного разу донька захворіла і я не спала усю ніч. Попросила Павла посидіти з маленькою, аби я відпочила. Та раптом зателефонувала свекруха і він миттєво покинув мене й побіг до неї.
Та найгірше сталося згодом. Коли почалась війна Павло перестав виходити з дому, аби не мобілізували. Та до мами однаково бігав на вечір. А згодом мій знайомий запропонував йому роботу з гарною зарплатою. Та тут мені зателефонувала свекруха й почала кричати:
– Як він піде на роботу, його одразу заберуть, от побачиш! Чи ти це навмисно робиш?
– Ні, просто робота хороша. І бронь в них є.
– Еге ж, усі так кажуть. А потім виявляється, що нічого та бронь не дає.
Тож на роботу він не пішов. Тоді я сказала, що сама піду працювати, а Павло нехай сидить в декреті. Але й це не влаштовувало свекруху.
– Ти хочеш, щоб з сина сміялися, дурницю вигадала.
– А за які гроші нам жити?
– Переїжджайте до мене, вже легше буде.
Все обміркувавши, зібрала речі та ми поїхали до свекрухи. Та коли вона відчинила я сказала те, чого ніхто не очікував:
– Усі ми до вас не переїдемо! Ось ваш син, повертаю. Нехай сидить у вас і продовжує слухняно прислуговувати. Ми з ним однаково не сім’я.
– А як же донька? Нащо ти шлюб руйнуєш?
– Коли донька хворіла, він поїхав до вас. Тож для нього вона не надто важлива.
Свекруха ще щось кричала. А я забрала свою валізу і поїхала до мами. Вірю, що в нас все буде добре. А Павло ніколи не зміниться. Тож нехай живе з єдиною жінкою, котру поважає – зі своєю матінкою.
Як гадаєте, такого можна перевиховати?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!