Я повідомив батькам, що буду одружуватися і що приведу Світлану на вихідні знайомитися. Батьки зустріли її холодно. Весь вечір мовчали, а коли Світлана пішла, висловили все, що вони думають

Я з дитинства ні в чому не обмежувалась. Мої батьки — заможні люди, батько має цілий завод, а мама йому допомагає у бізнесі. Можна сказати, що мені пощастило. В мене було все, що я тільки хотів. Батько мріяв, що я підросту і теж буду йому допомагати, але я з дитинства мріяв стати лікарем. Мені пощастило народитися в багатій родині, мої батьки – дуже заможні люди. У тата є цілий завод, мама працює у нього головним бухгалтером. Загалом, у мене, як у єдиного сина, було усе, що треба для щастя.

Батьки спершу зі мною сперечалися, а потім змирилися і я все-таки став студентом медичного університету. Ще на першому курсі мою увагу привернула Світлана — вона була звичайною дівчинкою, з гірського села.  Як я зрозумів, її сім’я жила без особливого достатку, дівчина цілий рік ходила в одній і тій же сукні. Вчилася на відмінно, адже від цього залежала її стипендія. 

Ми подружилися зі Світланою, і попри різний соціальний статус, у нас виявилося багато чого спільного. Ми слухали однаку музику, любили схожі фільми та й взагалі могли говорити без упину. Згодом я закохався, адже такої душевної дівчини я ще не зустрічав. 

З батьками в мене хороші стосунки, а непорозуміння було лише з вибором професії. Хоча моя сім’я забезпечена, мене не виховували розбещеним хлопцем, тому я завжди намагався не розчаровувати батьків.

Після університету я зробив Світлані пропозицію, але мої батьки не знали про мій вибір. Вона погодилася, хоча скептично до цього всього ставилася. Завжди говорила, що мої батьки не приймуть дівчину з багатодітної сім’ї. Я запевняв її, що мої батьки хороші, хоча сам усвідомлював, що все не буде так просто, як би мені хотілося.

Я навіть сам не знав, як переконати батьків, що Світлана гідна стати моєю дружиною. Я вирішив їх познайомити. Батьки зустріли Світлану холодно й весь вечір мовчали. Після цього вечора почалося справжнє пекло. Батьки говорили, що вона мені не пара і відмовилися їхати свататися до неї в село. 

Я все-таки розписався зі Світланою, а батьки продовжували демонструвати свою неприязнь. Вони подарували мені квартиру, але при умові, що я ніколи не припишу Світлану у ній. Ще було багато таких «подарунків», тому Світлана чудово розуміла, що відбувається.

Зараз моє життя ділиться на дві сторони, на дві сім’ї. Адже батьки не бажають, щоб я приходив до них зі Світланою. А моя дружина — найкраща. З кожним днем я переконуюся в цьому ще більше. Але я втомився жити ні дві сторони. Я не хочу робити вибір, і завдавати комусь болю. 

Невже батьки дійсно думають, що всім буде краще, якби я одружився з дівчиною з багатої сім’ї. Так, вона буде мати хороший родовід, проте яка сім’я може вийти в шлюбі за розрахунком?

Інколи я думаю, що тут немає правильного рішення.  Від мене відвернеться або моя родина, або моя дружина.

Світлана хоч ще і вчиться, але вже знайшла роботу. Вона чудовий фахівець і я вірю, що в неї блискуче майбутнє.

Зараз я намагаюся добитися кар’єрного росту і в усьому допомагаю Світлані, хочу доказати батькам, що ми теж будемо щасливі.

Що б ви порадили мені?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: