Декілька років тому я поїхала в Італію на заробітки до куми. Вона мене давно кликала, заманювала на ці роботи. Я вирішила – а чому б і ні? Світ побачу, грошей зароблю!
В Тернополі залишився син, Дімка. Йому тоді було 27, на дівок сильно не щастило. Навіть серйозних стосунків таких довгих не мав, тільки з кимось гуляв і все.
Та і може то через його професію дівчата табунами не крутилися? Він вчитель фізики у школі, інколи репетиторством займається. А хто такого кавалера хоче? Дівки ласі на бізнесменів, олігархів, рестораторів.
Поїхала я, зі спокійною совістю залишила на сина квартиру. Він у мене спокійний, тихий, гулянок ніяких не влаштовує.
А через тиждень чи трохи більше до мене подзвонила сусідка з 1 поверху, Нюра:
– Ну що, бачу, Дімка знайшов тобі гарну заміну.
– Ти про що, Нюро?
– Так весь дім гуде. До нас на орендовану квартиру переїхала дівчина, Христина. Така фіфа, наче з обкладинки журналу.
– Ну і що? Хай собі живе на здоров’я.
– Ага, вона так хвостом біля твого Дімки крутить. Гульвіса страшна.
Мене така новина дуже насторожила. Як тільки я з хати – а туди вже якась краля пхається. Тому попросила Нюрку мені про все “звітувати”, що і як. Бо не раз читала історії, як молоді жінки спершу втиралися чоловікам у довіру, а потім аферами привласнювати їх житло. Мене особисто не тішила така перспектива.
І от Христина дуже часто заходила до мого Діми.
– То в неї щось кран зламався, а потім ще й телевізор. Головне так одягається, спідничка коротка, груди вивалила, халатиком прикривається.
– Господи, геть дівка сорому не має.
– Ага, крутиться біля нього, як та кішка. Хихоче, бісики оченятками пускає. Страшна спокусниця!
Я хотіла приїхати додому, однак, директор не давав відпустки. Тому сиділа в тій Італії та переживала за Дімку. Молилася, аби Бог дав йому того розуму, аби син нарешті прогнав ту діваху під три чорти.
Та яке, та Христина його спокушала день за днем. Мені Нюра про все звітувала. Я через такий стрес ще й дуже схудла, нічого не їла та не пила.
Тоді, здається, був Великдень, я зуміла приїхати в Тернопіль. І вже сподівалася сама серйозно поговорити з тою вертихвісткою, прогнати її віником геть з квартири.
Приїжджаю – а вдома чисто-чистесенько. На плиті борщик стоїть, салатики в холодильнику. Морозилка забита котлетами, млинцями, пельменями.
– Сину, то ти все сам? чи купив?
– Ні, то Христя допомогла мені до твого приїзду підготуватися. Вона сама ліпила та варила. Дуже смачно, скуштуй!
Ввечері у гості прийшла дівчина. Я очікувала побачити якусь розмальовану білявку, з нарощеними віями та нігтями. Ну таку, фіфу-принцеску.
Але на порозі стояла звичайна, скромна дівчинка у довгому платті, волосся заплетене в косу, окуляри, косметикою не користується. І працює вихователькою у дитячому садку.
Ми дуже гарно посиділи, познайомилися. Я зрозуміла, що насправді Христина дуже добра та розумна дівчина. І точно не має поганих намірів на мого сина.
Через рік вони зіграли весілля, Христя переїхала жити до нас. Зараз виховують сина Олежика.
А з Нюркою я перестала навіть вітатися. Добре, що я до кінця не повірила у ті її плітки брудні. Інакше б втратила таку гарну невістку. Хай іншим сусідам кісточки обмиває, пліткарка!
Вам сподобалася ця історія від читачки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!