Я продав дім, аби синові квартиру купити. Та йому й цього замало. Звинуватив мене в марнотратстві

Коли не стало дружини я не  бачив сенсу залишатись в нашому домі. Ми збудували його 20 років тому, хотіли, щоб син зростав в гарних умовах, мав власний двір. На той час я мав успішний бізнес, возив з Польщі товари, відкрив магазин і ятку на ринку. Тож ми придбали досить велику ділянку на околиці міста і звели великий двоповерховий будинок.

Та одному в нашому домі було вкрай сумно. Всюди спогади. Син Петро не хотів жити в мене. Він мріяв про квартиру в центрі міста. Я все намагався його вмовити:

 – Подумай добре! Матимеш дітей, їм буде краще в будинку!

 – Нічого доброго там немає, до школи далеко, з друзями не погуляєш. Я через це в дитинстві завжди страждав.

Тоді я вирішив продати будинок і купити синові гарну квартиру в самому центрі, а собі однокімнатну “хрущівку”. Що мені вже треба? Так і зробив. Син був надзвичайно щасливий. Також я віддав йому наш сімейний бізнес, все готове – бери й працюй. Навіть вантажний бус є. 

Придбавши собі квартиру я поїхав на заробітки до Німеччини. Частково, аби відволіктися, та, крім того, треба ж було на щось жити на старість. Я усе синові віддав, у моїй квартирі навіть ремонту не було. 

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Пошепки

Минуло два роки і я повернувся, зробив гарний ремонт і придбав собі автівку. Щасливий, запросив сина – все йому показати. Та такої реакції від нього не чекав.

 – Як ти можеш такі гроші на себе витрачати. Хіба тобі на мене байдуже? Я ледве бізнес утримую в ці кризові часи. Моя дівчина вагітна, а я досі у квартирі ремонт не зробив!

 – Послухай, я віддав тобі майже все. Бізнес – то важка праця, я все життя цілодобово гарував і передав тобі справи в чудовому стані. Я навмисно поїхав до Німеччини, щоб не просити в тебе на старості. І що? Невже я не заслуговую бодай на якусь радість?

 – Тобі має бути радісно, коли в мене все добре. 

Ображений син пішов геть. Тепер не хоче зі мною спілкуватися. Я знаю – в нього проблеми з магазином, пропонував допомогу, все ж маю більше досвіду і звик до важкої праці. Та він лиш зауважив, що не збирається мені бізнес повертати. 

В голові все це не вкладається. Скажіть, як мені налагодити стосунки з сином?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector