До народження сина Матвійка готувалася вся наша родина – це ж перший онук буде!
Моя мама працює в Італії вже декілька років, тому передавала для малюка іграшки, одяг, навіть коляску купила! Ну і багато грошей, аби ми мали як жити. Вона сама хотіла, аби я народжувала тільки у приватному пологовому і не раз наполягала, аби я взагалі їхала до неї в Італію.
Свекри також дуже допомагали. Роман Васильович сам змайстрував ліжечко та зробив з дерева різні іграшки на мотузочці. Свекруха, Марина Петрівна, щоразу ходила зі мною на всі аналізи та УЗД, телефонувала, цікавилася, як моє здоров’я.
Єдина людина, яка взагалі не переживала за мою вагітністю – це чоловік. Богдан часто пропадав на роботі, приїздив додому десь о 9 чи 10 вечора та одразу йшов спати. Я думала, що він так працює, аби побільше грошей заробити на малюка та щось відкласти мені на декрет.
Однак, чоловік ні разу не ходив зі мною на УЗД чи до лікаря. Навіть як я просила його купити якісь ліки чи вийти на прогулянку, то Богдан постійно казав “дзвони до мами чи тата, я втомився”.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Останній місяць перед пологами Бодя взагалі не появлявся вдома. У мене були інші справи. Соромно зізнаватися, але я навіть не помічала, що Богдана нема вдома.
Моя мама приїхала за тиждень до пологів та весь час була поруч. Навіть коли я народжувала, то вона була в залі та тримала мене за руку. А Богдан не зміг відпроситися з роботи.
Але, на мій подив, на виписку не приїхали родичі зі сторони Богдана. Навіть свекри. Я чула, як медсестри перешіптувалися за спиною, коли ми з мамою сідали в таксі та їхали додому.
Тільки коли я відчинила двері, то ледь не втратила свідомість. У квартирі не було ні речей Богдана, ні ліжечка, ні одягу, нічого! Тільки коляска та стелаж.
Дзвоню до Богдана – він слухавку не підіймає. Свекор так само. Тільки через 4 години до мене зателефонувала свекруха:
– А куди всі речі зникли? Де мій чоловік? Чому ви не приїхали на виписку?!
– Ти мене питаєш? Мені Богдан всю правду розповів.
– Яку правду?
– Що ти дитину від іншого нагуляла. І не соромно тобі було брехати мені стільки часу?
Я була шокована, коли почула ці “звинувачення”. Щоб ви розуміли, Богдан взагалі у мене перший чоловік з серйозними стосунками. Я навіть про коханця ніколи не думала.
Ніяк не могла довести свекрам правду, бо мене просто ніхто не слухав. І поки я народжувала рідного сина, вони тихцем забрали всі речі з нашої квартири.
Якби не моя мама, то я б точно пропала. Вона весь час була поруч, допомагала з Матвійчиком. Чесно, от я з останніх сил старалася не впасти у депресію.
А через декілька місяців я дізналася всю правду про Богдана. Виявилося, що поки я ходила вагітна, він на роботі закрутив роман з колегою. Молода і красива дівчина, Юля чи Оля. Так Богдан “працював”, а насправді возив коханку кудись в кафе чи на побачення. Навіть коли я народжувала, то він був з нею.
Тому, аби не платити аліменти і якось виправдати зраду, Бодя вирішив мене звинуватити. Розповів всім родичам, що я дитину насправді нагуляла, що це не його рідний малюк. Свекри, сестри та інші родичі йому повірили. І вони забрали всі речі, які купили для Матвія. Не посоромилися навіть з заначки пару тисяч гривень витягнути, які ми разом відкладали!
Я старалася поговорити зі свекрами, але вони ні мене, ні онука бачити не хочуть. Богдан всіляко уникає зі мною зустрічі. Раз я прийшла до нього на роботу, а він навіть не вийшов, викликав охорону! Просто боягуз, інакше не скажу.
Що робити далі – поняття не маю. Як мені самотужки виховати сина? Як пояснити родичам, що не зраджувала ніколи Богданові?!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!