А ви любите, коли гості часто приходять до вас без попередження? От і я не люблю, а мама дружини схоже обожнює це діло. Так я терпіти довго не зміг, але ситуація зайшла в глухий кут. От подумав може тут мені дадуть слушну пораду.
Почалося все не так давно. Ми з дружиною переїхали на свою квартиру пів року тому, поки облаштовувались нікого не запрошували. І ось останні два місяці до нас вже приходять гості. Та найчастіше я бачу Орисю Петрівну – свою тещу.
Кожен її візит насправді через якісь дрібниці. То принесе якусь тарілку чи форми для випікання, а засяде у нас на кілька годин. Я вже пожалів, що ми купили квартиру поруч. Я нічого проти тещі не маю, просто я все менше проводжу час з дружиною.
От, наприклад, одного разу вони стали ліпити вареники замість нашого з нею запланованого перегляду фільму. Тут ніби перевага, що повна морозилка вареників, але все одно ще один вечір без дружини.
А на днях Орися Петрівна прийшла раніше за дружину. Я тоді тільки розігрів собі макарони то ними й мало не подавився. Не впустити тещу я не міг, тож лиш слухав, як вона ходить з кімнати в кімнату і щось собі бурмоче.
– А коли Галя буде?
– За години дві, у неї важлива зустріч, – сказав я коли мікрохвильова подала знак, що моя вечеря вже розігрілась.
– А я не можу зрозуміти, невже вам приємно жити у такому бардаку? – ні з того ні з сього заявила теща. – Так брудно, всюди пил, тим більше ти раніше отак повернувся з роботи і спокійно сів їсти. Може приберешся хоча б?
Я мало тоді не офігів. Мало того, що вона приходить до нас без дозволу, то ще й командує мною.
– Ми ще не встигли прибрати, – та мене більше ніхто не слухав.
Теща самотужки почала прибирання. А коли Галя прийшла додому та з порогу їй крикнула:
– Доню, ти що постійно таке терпиш? – з претензіями фиркала теща.
– Що терплю, мамо?
– Байдужість свого чоловіка!
Я сидів і мені вуха в’янули. Як це так? Але найцікавіше те, що кохана стала підтримувати свою матір і наганяти на мене. Я вже не міг дочекатися, коли теща піде, щоб все вияснити.
– Та невже я такий поганий у тебе?
– Коханий, ти для мене найкращий чоловік.
– А що це вистава була? Хотіла мене подражнити?
– Ні! Що ти! Це я так, до слова, щоб з мамою розмову підтримати. Хоча якщо ми вже почали про це, то вона в дечому права.
– Так! А це вже цікаво. І в чому ж?
– Ну ти сам посуди. Ти собі розслабився і їв, поки вона у такому віці спину гнула, щоб нам трохи помогти. Вона ж не для цього прийшла…
Мій мозок відмовлявся фільтрувати усе, що сталося цього вечора. Я роздратований ліг спати, бо так нічого й не зрозумів. А на ранок у мене розболілась голова так, що тільки під вечір мені стало краще.
Я вирішив приготувати вечерю та помити посуд. Може таки дружині бракує моєї допомоги, тому чому вона просто не скаже про це?
Галя стрибала від щастя, коли побачила на столі вечерю. Не думав, що така дрібниця справить на неї таке враження. Схоже їй дійсно потрібна допомога.
З того часу я старався щодня у чомусь їй допомагати. Навіть розібрався, які порошки давати у пралку і як сортувати одяг. Щодня вона хвалила мене, але візити тещі з претензіями не закінчувались.
Я щоразу відчував напруження, коли Орися Петівна переступала поріг квартири. Я вже навіть прямим текстом говорив дружині, що хочу провести час лише з нею.
– Ми ж мали сьогодні погуляти! Чи сходити на фільм! та я навіть пообніматися з тобою не можу.
– Не розумію, що тобі заважає обіймати мене в присутності мами. Нічого!
– Але ти не розумієш! Я хочу проводити час удвох, а не утрьох.
– Та тебе просто дратують її зауваження, от ти й драматизуєш.
– Що? Я драматизую? – у мене аж подих тоді перехопило.
– Ти ж до цього нічого не робив, а тепер все допомагаєш! Вона не хоче нам шкоди, навпаки покращує наші стосунки!
– Вона? Та я зробив це для тебе, а не неї, бо кохаю тебе!
– Ой.
– Що “ой”?
– Поки мама тобі не сказала ти навіть не думав допомагати.
– Ти ж нічого не казала не просила.
– Невже так важко здогадатися? Хіба не бачив, що я втомленою повертаюся з роботи?
Я остовпів на місці. Так ніби я просто кидав горохом об стіну. Тепер у нас частенько виникають конфлікти через тещу. Я вже не можу від її постійної присутності у нашій квартирі. Складається враження, що вона налаштовує дружину проти мене.
Але забороняти їй приходити не правильно, це лише погіршить ситуацію. Але ж не можна настільки дозволяти матері маніпулювати собою. Що порадите?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!