Не хочу ображати свою свекруху, але мушу виговоритись. А можливо, ви підкажете: чому така несправедливість?
Ми з чоловіком одружені уже 14 років, у нас 7-річний синочок, власна квартира і борги за неї. З них ми не вилазимо від тоді, як народилась дитина.
У Ігора є ще старша сестра і дві племінниці. Одній 14, іншій – 16. Інна – моя зовиця, живе у будинку своїх батьків. Свекра свого я навіть не знала, його не стало 20 років тому. А свекруха після цього і виїхала на заробітки в Італію. Їй потрібні були гроші. Та й відійти від втрати.
Ігор і Інна уже тоді були дорослими. Вони залишились самі на господарстві.
Я намагалась не звертати уваги, але тепер це перейшло усі рамки! Свекруха завжди робила різницю між сином і дочкою. Нехай! Це ще я могла пробачити! Але те, як вона ставиться до онуків мене обурює.
Мої батьки допомагали чим могли. Вони продали поле в селі і дали нам 6 тисяч доларів. це була сума на перший внесок. А далі довелось викручуватись самим.
Ми декілька разів просили свекруху допомогти нам з кредитом і виплатами по квартирі. Вона відмахувалась:
– Та я вже стратила. Давайте наступного місяця поговоримо..
А через декілька днів приїжджаємо до Інни, а у неї новий холодильник на кухні. Хвалиться:
– Мама мені зробила подарунок на іменини. Хороший, правда? А морозильна камера взагалі крутезна!
І так було кожного разу. Будинок, в якому жила Інна обставили як у мажорів: ремонти, меблі, дорога техніка.
– Мама недавно аж на 600 євро одягу дівчатам накупила, уявляєте, яке там усе тепер дороге? – розповідала Інна.
А Михайлику нашому хоч би якусь одну курточку. Хіба це правильно, так робити? Я не розумію…
Ігор мовчить. А що буде казати? Йому самому важко визнавати, що мама його і його сина любить менше, ніж сестру. Я спершу йому намагалась щось пояснити, говорила, але, коли зрозуміла, що марно, то припинила. Але нервуватись через це сама не перестала…
Близько місяця тому свекруха приїхала в Україну. У нашого Михайлика саме день народження був.
Оскільки зараз скрутні часи, то великого святкування ми не робили, лише близька родина: сестра Ігора з чоловіком і дітьми свекруха і мої батьки.
Син дуже хотів велосипед у подарунок. Самі купити ми його не могли, але пообіцяли, що до тих грошей, які йому подарують ми докладемо і тоді придбаємо.
Я розраховувала, що свекруха подарує хоча б 100 євро. А вона поклала у конверт 500 гривень!
В той час як на онучок витратила 600 євро. Ну і як тут не злитися від несправедливості? Я не є меркантильна, не вимагаю тих грошей від чоловікової матері. Але якби вона не робила таких дорогих подарунків іншим онукам, то б і проблеми не було.. А так… Як бути в такій ситуації? Чи варто поговорити зі свекрухою?
Що порадите жінці?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!