Особисто я за рівність чоловіка і жінки, але не тільки в заробітках, а й і в домашніх справах. От, наприклад, вже кілька років поспіль я заробляю значно більше за чоловіка. І що ви думаєте – він займається домашніми справами? Зовсім ні! Приходить додому й лежить на дивані. А я маю прибирати й готувати. Хіба ж це рівність?
З Дмитром я у шлюбі вже вісім років. Донечці нашій шість, цьогоріч йде до школи. Колись ми планували двох дітей, чоловік мріяв про сина. Та згодом зрозуміла – зовсім цього не хочу. Ніхто мені з дитиною не допомагав. Дмитро вважав, що то не чоловіча справа, а його мама постійно знаходила відмазки, чому не може. Хоча жила не далеко і вже не працювала. Одного разу я не витримала і сказала:
– Усім подругам допомагають свекрухи, а я весь час сама.
– То дзвони своїй мамі, нехай приїжджає.
– Ну, звичайно. Вона нам гроші з Італії висилає, допомагає, а так тут сидітиме з дитиною.
Коли доня трохи підросла, я вирішила створити власний он-лайн магазин косметики. Спочатку мені було вкрай важко, Та вже за пів року я почала заробляти. А за кілька років розкрутила бізнес так, що наразі сміливо утримую двох менеджерів, маю власний успішний сайт. Заробляю значно більше за чоловіка.
Та місяць тому моє життя кардинально змінилося. Раптом зателефонував Дмитро.
– Мама впала, зламала стегно. За тиждень мусимо забрати її до себе!
– Хто ж її доглядатиме?
– Ну ти ж однаково вдома працюєш? Що тобі важко?
Я не знала, як йому пояснити, що я працюю, а не байдики б’ю. Не можу просто взяти й все покинути. Та за тиждень Дмитро привіз свекруху до нас. І ось цілий місяць я цілодобово доглядала її, ще й терпіла усі вибрики та невдоволення. То їй борщ не такий, то уваги мало. Через усе це я менше уваги приділяла дитині, а магазин просто занепав, адже я не мала часу ним займатися.
– Ти мусиш також сидіти з мамою, щоб я хоч на вечір могла працювати.
– Ти ж знаєш, робота в мене важка, я так не можу.
– Але ж я оплачую наші кредити, а також репетиторів доньки. Я не можу втратити дохід!
– Треба навчитись якось поєднувати. Ти просто, як завжди, не вмієш правильно організувати час.
Наступного дня я зібрала речі й поїхала до маминої квартири, яка наразі порожня. Чоловікові ж написала повідомлення – “Мама дома одна. Шукай доглядальницю!”.
Телефон розривався від його дзвінків. Та я не відповідала. Зрозуміла, що я надто багато в цей шлюб вкладаю. Та ніякої відповіді не маю. І нащо воно мені? У мене з донькою без чоловіка все буде лише краще.
Думаєте я вірно зробила? Чи це не правильно покидати чоловіка в такі важкі часи?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!