Олексій кілька років поспіль не давав мені проходу. Я пояснювала, що не хочу серйозних стосунків, адже будую кар’єру. Та він продовжував залицятися.
– Зрозумій, тобі буде важко зі мною! Я звикла всю себе віддавати роботі, приходжу додому дуже пізно, не вмію готувати. Шлюб – це не моє.
– Не переймайся, я все розумію. Тим паче готувати вмію. Врешті, ми можемо доставку замовити чи в ресторан піти. А прибирати буде клінінгова компанія.
Він запевняв, що саме моя цілеспрямованість приваблює його. Захоплювався моїми досягненнями, постійно підтримував. Врешті Олексій переконав мене, що кращого і надійнішого партнера не знайти. Я вийшла за нього. Ми облаштували наш побут. Я й далі багато працювала, гарно заробляла і на той момент вже очолила відділ. Та минуло пів року і чоловік почав натякати, що хоче дитину.
– Любий, але ж ти знаєш, я зараз не можу піти в декрет. Я мушу працювати.
– Але тоді коли? Ми ж не молодшаємо.
– Трохи згодом. Інакше я ризикую все втратити.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Наче він погодився. Але з того часу наші стосунки змінилися. Дедалі частіше він скаржився, що хоче нормального сімейного життя. Я страждала через те, що не можу йому це дати. А тоді раптом дізнала, що вагітна. Спочатку я страшенно злякалась. А потім поговорила з мамою, вона пообіцяла, що допомагатиме і мені не доведеться довго сидіти в декреті. Я заспокоїлась і окрилена вирішила повідомити Олексію. Уявляла, як він зрадіє.
Оскільки я була в мами, прийшла пізніше, ніж зазвичай. Чоловік чекав на мене розлючений.
– Тобі не здається, що це вже занадто? Чого ж ти вже не ночуєш на тій роботі? Як мені все це набридло, ти не уявляєш. Я хочу нормальну сім’ю, як в Толіка чи Павла. Вони щодня повертаються в дім, де смачно пахне і зустрічає усміхнена дружина.
– Але ж я попереджала! Ти самий мене переконав, що тебе це влаштовує.
– Я думав, що з часом ти намагатимешся бодай деколи робити мені приємно?
Раптом він зібрався і пішов геть. Наступного дня написав, що хоче пожити окремо. І ось тепер я в розпачі, не знаю, як бути. Якщо він так поводиться, то певно вже не кохає і я ніколи не стану звичайною домогосподаркою. Тоді нащо мені дитина? А якщо я й залишу малюка, то чи варто його виховувати з таким чоловіком?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!