Так склалося, що коли ми з чоловіком одружувалися, на весіллі його сестри Інги не було. На той час вона працювала у Чехії і ніяк не могла приїхати. От ми і не зустрічалися ніколи. Лише у соцмережах підписані одна на одну. Моя свекруха, Ніна Миколаївна, зараз проживає з нею, проте на відміну від доньки стабільно приїздить до нас у гості.
Нещодавно, Інга повідомила, що їй терміново потрібно приїхати до Києва і щоб не йти у готель, попросила пожити у нас вдома. Я дуже зраділа, адже у неї донька, майже такого ж віку як наш Дмитрик. Він правда у свої три рочки трохи повільно розвивається. Періодично мені доводиться його годувати та й говорити йому дуже складно, але лікарі стверджують, що він абсолютно здоровий, просто всі діти різні, хтось швидше розвивається, хтось повільніше. Ніна Миколаївна дуже любить свого онука, тому постійно передає йому подарунки й різні гостинці. От і Інгою вирішила передати черговий пакуночок.
Я так чекала цієї зустрічі, сподівалася, що ми подружимося, але все марно. З самого початку все складалося добре. Дмитрик погодився віддати своїй двоюрідній сестричці ліжечко та іграшки. Інга багато часу проводила з моїм чоловіком, адже спілкуються вони вкрай рідко. Марійка її дуже активна та балакуча дівчинка. Мій Дмитрик навіть зразу трошки її боявся, адже він у нас спокійніший. А потім почалося! Одного разу, сестра чоловіка побачила, що я годую сина самостійно й почала ставити йому у приклад свою Марійку. Потім вона неодноразово вказувала на те, що її донька набагато охайніша та розумніша й врешті-решт сказала:
– Важко тобі, мабуть. З такими дітьми завжди важко, – з важким зітханням та співчуттям в очах сказала Інга.
– З якими “такими”? Дмитрик – звичайна дитина, просто всі розвиваються по-різному. Твоя Марійка дівчинка активніша, а наш синочок трохи повільніше знайомиться зі світом, – спокійно відповіла я.
– Знаєш, всі батьки так кажуть. Ну ті, у кого… сама розумієш, така ситуація.
Тут я вже не витримала й сказала:
– Не забувай, будь ласка, що ти приїхала у гості. Поважай всіх людей, котрі тут проживають й навіть не смій ображати мого сина. Ти не фахівець у цих справах, а отже висновки твої просто не мають сенсу.
Після цієї розмови Інга зі мною не розмовляла. Вона говорила лише у присутності мого чоловіка, а коли ми залишалися наодинці, майже увесь час мовчала. Лише хвалилася, що матір має дати їй грошей на нову автівку.
За декілька днів, чоловік прийшов та повідомив, що сестра залишається в нас ще на 3 дні. Терпіти цю важку атмосферу я більше не могла, тому сказала, аби вони їхали у готель. Інга не заперечувала й швидко забронювала собі номер. Після цього, вони повернулись додому.
Вже за тиждень, мені подзвонила стурбована Ніна Миколаївна й сказала, що Інга їй про все розповіла:
– Чому ви мені нічого не сказали? Що з Дмитриком? У нього серйозні проблеми? А до лікаря ви ходили?
– Ми регулярно ходимо до лікаря й повірте, з ним все нормально. Ваша Інга не педіатр і не спеціаліст, тому не варто занадто серйозно сприймати її слова. Наш лікар каже, що здоров’я Дмитрика в повному порядку, тому не варто так переживати.
– Просто вона мені сказала, що навіть в готель з’їхала через якесь загострення…
Тут я вирішила розповісти їй всю правду.
– Оце видумщиця! – крикнула Ніна Миколаївна. – Ну нічого, я її провчу!
За декілька днів, мені на рахунок прийшли гроші – 4 тисячі доларів. Свекруха часто посилала нам подарунки, або гроші, проте ця сума була занадто великою. За декілька хвилин вона подзвонила, але я нічого не зрозуміла.
– Оксаночко, я там гроші скинула, Дмитрику на лікування. Відведи його до спеціалістів, чи до логопеда. Зроби все можливе, аби він добре почувався, – сказала свекруха.
На фоні я почула важкі зітхання Інги.
– Ніно Миколаївно, я ж вам вже все пояснила. З Дмитриком все добре. Нам не потрібні ці гроші.
– Я знаю, але хочу Інгу провчити, аби менше язиком молола, – тихенько прошепотіла жінка. – Поїдьте собі на море, відпочиньте. Я ж їй ці гроші на машину мала віддати, а тепер буде знати, як онука мого ображати.
Ось так справедливо вчинила з кривдницею моя свекруха.
Як би зробили ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!