Я працюю вчителькою у школі, викладаю математику. Присвятила цій професії 30 років. Сини у мене вже дорослі, живуть окремо.
Але зараз у всіх складна фінансова ситуація. Старший син утримує родину, невістка вже 5 рік поспіль у декреті. А молодший купив квартиру, виплачує іпотеку.
Раніше вони мені допомагали, оплачувати комуналку, привозили продукти. Однак, мені соромно у них просити гроші. Учнів на репетиторство у мене не так багато, беру 50 гривень за годину занять.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ще моя мама нещодавно захворіла, їй зробили дорогу операцію в Києві. Аби назбирати потрібну суму, я продала все золото і телевізор.
Просила у директора, аби мені дали якісь додаткові години чи факультативи у школі. Але мені відмовили.
– Ну куди я вас впишу? Тут кожен ходить і щодня жаліється, що грошей нема.
Тому я почала шукати якийсь підробіток. Знайома порадила звернутися у клінінгову службу, типу влаштуватися прибиральницею. І я досить швидко знайшла хорошу компанію, графік “плаваючий”, переважно треба працювати у вихідні або ввечері.
Я встигала і уроки провести, і на другу роботу бігала. Мила вікна, витирала пилюку, складала речі, прасувала одяг. Зі мною була ще одна напарниця, жіночка старшого віку. Ми дуже добре ладнали, чесно ділили зароблені гроші.
За місяць так я заробляла ще додаткових пару тисяч. Жити стало набагато легше. Купила собі нарешті теплу курточку та чобітки, онукам на свята подарувала іграшки. Моїй мамі вже набагато легше, я раз на тиждень кидаю сусідці тисячу гривень, аби вона доглядала за мамою та купувала ліки.
Однак, через 2 місяці хтось з вчителів чи батьків доніс на мене директорові:
– Ти зганьбила нашу школу! Де це бачено, аби вчителька ходила по квартирах та прибирала, як та служниця. Який ти приклад подаєш нашим учням?
Здавалося, що у кабінеті директора аж шибки повилітають від криків:
– Або ти пишеш заяву на звільнення, або перестаєш мене соромити на весь колектив!
– А що мені робити? У мене хвора мати, грошей ледь на ліки вистачає. Куди мені піти?
– Куди хочеш, але я не дозволю паплюжити честь нашої школи. Вже всі учні та батьки про тебе пліткують!
Я взяла у школі лікарняний на декілька днів, аби ретельно подумати над такою “пропозицією” директора. Але досі не розумію, чому мене всі почали засуджувати?
Я ж не крала ці гроші, не грабувала банк, не йшла на панель. Сама шукала підробіток і в цьому нема нічого сороміцького. Клієнти були задоволені прибиранням, у мене вже з’явилися постійні замовники на клінінг.
Що мені робити далі? Без грошей я не зможу навіть рідній матері допомогти!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!