Я стояла перед кабінетом чоловіка і чула якусь метушню, сміх і звуки, які свідчили про ту саму близькість. Вірочка поводилась голосно, нітрохи не соромлячись того, що вони, взагалі-то, на робочому місці. Тремтячими руками я відкрила трохи двері. Перше, що кинулося в очі – коробка з тими самими сережками, які я виявила в своїй шафі! Так ось кому вони призначалися, а зовсім не мені

Після навчання в роки інтернатури ми жили разом з мамою. Це були важкі часи, оскільки ми майже не мали доходу. Наше сімейне життя було позбавлене романтики: виснажлива робота, постійна нестача фінансів. Доньку народила я трохи пізно, коли ми вже міцно стояли на ногах. У нас вже була власна квартира в хорошому районі з пристойним ремонтом. Життя було спокійним та розміреним, з невеликими буденними проблемами.

Загалом мені здавалося, що у нас ідеальна сім’я. До нашого ЛОР-відділення прийшла нова лікарка, хоча я її помітила не одразу. Ми обідали з чоловік в їдальні, як раптом до нас підійшла жінка й люб’язно заговорила з чоловіком. Він одразу розцвів, а на його обличчі красувалася широка посмішка. Мені це не сподобалося, адже зі мною він рідко так себе поводив. 

У нашому шлюбі вже не було місця романтиці та пристрасті. Коли жінка попрощалася і пішла, обличчя чоловіка продовжувало зберігати задоволення від зустрічі. Мене, звичайно, це дуже зачепило, як і те, що він навіть не спромігся нас представити одна одній. Він щось пробурмотів невиразне і швидко пішов до свого відділення.

З часом у лікарні почали ходити слухи, що мій чоловік часто ходить до Віри за консультаціями, хоча раніше він такого не робив. Мене це здивувало і я вирішила прояснити ситуацію. Чоловік мені сказав, що не бачить нічого поганого, якщо він має запитання до досвідченішого фахівця. 

Згодом я побачила їх разом, коли вони ішли разом до її кабінету. Він ніжно підтримував Віру за руку. З цього моменту я зрозуміла, що хочу вияснити, зраджує мені чоловік чи ні. Я щодня перевіряла його телефон та ноутбук, намагалася знайти хоча б якусь зачіпку.

Напередодні новорічних свят, я знайшла у шафі подарункову коробку з елегантними сережками. Я здивувалася, адже не отримувала подарунків від чоловіка вже давно. 

Цього дня у нас мав відбутися новорічний корпоратив. Я не могла знайти чоловіка в загальному залі, тому вирішила пошукати. 

Я стояла перед кабінетом чоловіка і чула якусь метушню, сміх і звуки, які свідчили про ту саму близькість. Вірочка поводилась голосно, нітрохи не соромлячись того, що вони, взагалі-то, на робочому місці.

Тремтячими руками я відкрила трохи двері. Перше, що впадало в око очі – коробка з тими самими сережками, які я виявила у своїй шафі! Так ось кому вони призначалися, а зовсім не мені … Я повернулася й утекла, на вулиці викликала таксі та поїхала додому.

Вже пройшло два місяці, а я до сих пір не можу признатися чоловікові, що застукала його з коханкою. Я боюся розлучення, адже не хочу втратити коханого. Може, почекати, поки пристрасть до Віри охолоне? А з іншого боку, не знаю чи зможу йому пробачити. Він все частіше затримується на нічних чергуваннях, відвідує «семінари» і не підозрює, що я все знаю. 

Невже чоловік і справді думає, що я не знаю про його коханку?

Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: