Мама – людина, яка дала мені життя, виховала мене хорошою людиною і навчила всього, що я вмію. А ще мама до чортиків мене дістала!
Я дуже її люблю, чесне слово, але терпіння моє вже закінчується. Квартири наші знаходяться поряд, тому як тільки мамі стає нудно – вона приходить до мене в гості.
Спочатку я раділа, що ми нарешті стали такими близькими. А потім зрозуміла, що ця жінка – справжній енергетичний вампір! Розмови в неї завжди були на одну тему: усе не так.
Не така погода, не такі вихідні, не така країна, навіть я не така, як їй хочеться! До цього всього мама ще й на здоров’я жаліється постійно, хоча виглядає просто супер, як на свій вік.
– Господи, що ж оце у світі робиться… З такою владою як у нас, кожен день – каторга. І нічого ж не зміниться! Хто б оце не сів на це крісло – нічого хорошого від того можна й не чекати. Ще й погода сьогодні зіпсувалась. Коліна так викручує, що аж плакати хочеться… Ти мене слухаєш взагалі, Марино?
– Мамо, ти ж розумієш, що приходити до мене щоразу, коли тобі нічим зайнятись – неправильно. У мене є своє життя, власні плани. Я ж не можу щоразу все відкладати, бо тобі прийти надумалось! Та і скільки ти будеш на життя жалітись? Може, справа в тобі? – не витримала я вже маминого потоку слів. Я якраз збиралась на зустріч, коли вона зайшла і знову почала ділитись своїми думками.
– Оце так ти з рідною мамою… – одразу розпочала вона істерику. – Я тебе ростила, я ж ночей не досипала… І отака мені за те вдячність!
Пробачення за ці слова я просила в неї довго й нудно, хоча й не вважаю, що сказала щось жахливе.
Останнім часом починаю думати, що так вона поводиться від самотності. Чоловіка в неї немає подружок теж. Якщо днями вдома сидіти – можна і з розуму зійти.
Подружка порадила знайти для мами якесь хобі. Але я точно знаю, що вишивати, в’язати чи плести бісером вона не буде – занадто вже нетерпляча для таких занять. Тваринку якусь завести – теж не для неї, бо це занадто велика відповідальність.
І от я зовсім не знаю, що їй запропонувати такого, щоб і не дуже активно, і не занадто нудно. Може, існують якісь клуби для пенсіонерів? Боюсь, доведеться навіть розглядати варіант з будинком для літніх людей…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Що б ви порадили в такій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!