Коли Ярослав позвав мене заміж – я не тямила себе від щастя. Він і сам людина хороша, і сім’я в нього чудова, і друзі нормальні. Для мене це було головне.
Та от не врахувала я, що не з усією ріднею до шлюбу познайомилась… Як виявилось, дід його – той ще горішок. Таке іноді видає, що й на голову не налазить!
Усі кажуть, що він старого виховання, тому трохи специфічний. Але, як на мене, це вже усі межі переходить.
Вдома всі перуть одяг тільки руками, бо дід начитався, що пральна машинка – то суцільне зло. Це стосувалось і мультиварок, і мікрохвильок, і комп’ютерів… А от телевізор у діда був. І не дай Боже комусь його улюблений канал переключити!
Я люблю все сучасне і нове, за модою слідкую. Звісно, доглядаю за собою добре, тому ходжу до косметолога. Губки, носик, брівки – усе в мене зроблене, але виглядає гарно і природно.
Але ж діду я не вгодила… Як побачив мене вперше – і за серце хватався, і хрестився, і молитви читав! Я дівчина розумна, одразу зрозуміла, що до душі йому не припала. Засмучуватись через те я не стала, бо нащо воно мені треба?
Через якийсь час діду Михайлу стало погано і почав він складати заповіт. Зібрав усіх навколо себе, Ярослав мій теж туди поїхав.
– Слухай, таки правда погано діду. Мабуть, скоро й прощатися будемо, – сказав мені чоловік, як прийшов додому.
– От чорт! Але нічого, не засмучуйся. Може його ще попустить… Він же у вас нівроку чоловік! – щиро відповіла я.
– Ага… Чуєш, тут таке діло. Ти ж знаєш, що в нього ділянка за Києвом є? Там територія чимала, гарна.
– Та щось таке наче пригадую. А що?
– Дід мені її заповісти хоче. Та тільки я спочатку повинен з тобою розлучитись.
– Що?! Оце він дає жару… Як йому взагалі таке в голову прийшло? Хто ж дружину на ділянку проміняє?
– Та ото ж таке. Але я дуже сильно її хочу. Діду просто не подобається твій вигляд. Каже, що діти в тебе страшні будуть. Ми ж можемо розлучитись, а потім одружитись знову, коли дід на той світ відійде? Звісно, жити ми завжди разом будемо, нічого не зміниться. Просто побудемо якийсь час без штампа в паспорті. Діла там – на 5 хвилин. Але ж скільки користі! – випалив Ярослав.
Я тільки сиділа та кліпала. Не могла повірити, що людина, за яку я так заміж рвалась, може таке запропонувати!
Сиджу тепер і думаю: що його робити? Подруги кажуть, що тут і думати немає чого – земля дорога, самі ми її точно не купимо, тому треба погоджуватись. А мені наче щось не дає, якось воно все неправильно…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А що б ви обрали?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!