Я трьох дітей маю, а на Святвечір до мене ніхто не приїхав. З’явились лише на другий день і те з претензіями

Для мене Різдвяні свята – то найважливіші в році. Так мене ненька виховала, так і я своїх дітей повчала. Хай би що було, та на Святвечір рідні мають зібратися за одним столом. Я завжди наголошувала:

 – Не треба на мій день народження приїжджати, то не важливо, а от Різдво – це святе! Мусите бути разом. І за вечерею забути про всі чвари та проблеми, а радіти, що ми всі поруч!

Тож до Святвечора я готуюсь ретельно і заздалегідь. Обов’язково всі 12 страв готую. Кладу на стіл Дідуха, а під скатертину по кутках – зерно, монетки, часник та сіно.

В мене троє дітей, усі мають сім’ї, дітей, тож стіл я накриваю великий. І ось напередодні свята мені зателефонував син:

 – Мамо, ми не приїдемо! Маємо до батьків дружини завітати. Вибач! Вони самі, не можемо їх покинути.

 – А як ще я?

 – До тебе Алла та Дмитро з дітьми приїдуть. Не переймайся. А ми якось потім.

Наступною подзвонила донька.

 – Мамо, в мене завал на роботі. Всі свята працюватиму. Ми дома будемо.

  – На таке свято треба все відкласти, ти ж знаєш!

 – Я не можу.

А потім відразу й Дмитро з’явився. 

Пошепки

 – Послухай, нас друзі на дачу в гори запросили. Гріх відмовлятися! Такої нагоди потім не буде.

 – Робіть, що хочете.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

На вечір я із сумом накривала стіл. Дванадцять страв і лише ми з чоловіком. Що це за свято? Врешті я покликала нашу самотню сусідку – бабу Лізу, а чоловік старого друга з роботи. Разом посиділи, а решту харчів пороздавала їм, аби мали що їсти хоч кілька днів. Наступного дня на Різдво я вирішила нічого вже не готувати. Лише один салатик зробила і курочку спекла. І тут вже на вечір у двері постукали. Відчиняю – діти й онуки колядують. Роздала усім цукерки й запросила за стіл. Та харчів було зовсім мало на таку компанію.

 – Мамо, а що ж ми їсти будемо? Щось ти не підготувалась!

 – Я вас вчора чекала. А зараз пригощайтесь тим, що є.

Довго діти не сиділи. Трохи поспілкувались, зібрались і поїхали. А в мене на серці залишився осад. Зовсім молодь не шанує традиції, старших не поважає.

А який у вас Святвечір? Маєте традиції?

Більше цікавих життєвих історій тут https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector