Проживаємо ми з чоловіком в гарному заможному селі, жителі мають гроші з місцевої приватної ферми, тож нам пощастило. Я працюю вихователем в садку та проживаю з чоловіком у свекрів: там нам виділили маленьку кімнатку. Ми після весілля придбали ділянку в цьому ж селі й розпочали будову. Зі свекрами жити не легко, адже мені завжди потрібно робити так, як хочуть цього вони. Але це їхній дім, то ж я не вередую.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
От в нашу маленьку кімнату захотіли нові меблі, мені подобалися білі, молочні, бежеві, чоловікові було байдуже, а свекрусі таке не подобалося.
Я ж хотіла купити меблі з розрахунком, що потім одразу заберу їх у власний будинок. Поїхали ми в місто за дерев’яним гарнітуром, правда, ціни були надто дорогими й ми вирішили купити їх наступного тижня, коли прийде зарплата. Не хотіли влазити в борги.
Вдруге за меблями поїхав чоловік, бо мені не виходило з роботою. Я йому довіряла, адже була впевнена, що він візьме той гарнітур, який сподобався мені. Ще йому повторила й картинки показала перед від’їздом.
От приходжу з роботи, а в нашій спальні коричневі меблі. Я була шокована, адже хотіла світлі. Виявилося, що свекруха переконала сина купити темний гарнітур, бо все-таки білий є не практичним.
Я від злості і образи беру сапу і йду в город, плачу і прополюю. До заходу сонця, поки ревіла, мало не весь город просапала. Чоловік з батьками шокований з такої моєї реакції, свекор ще й насварив на жінку, бо вона завжди втручається в наше життя.
От вирішили, що свекри нам гроші за гарнітур віддадуть й залишать його собі, а ми купимо вже нові світлі меблі у власний будинок. Свекруха була не дуже задоволена, а свекор ще й чоловікові дав догани, бо слухатися потрібно дружини.
Що Ви думаєте з цього приводу?
– Кoxaний, дякyю зa пoдapyнoк! – Ти пpo щo? – Мeнi нa кapтy сьoгoднi пpийшлo 5000 гpивeнь. – Дaй сюди тeлeфoн! I взaгaлi зaбyдь пpo цe! Цe, мaбyть шaxpaї
Не треба, сину, до нас більше приїжджати
Прокинулася вночі, почула голоси на кухні. Дивлюся, а там чоловік з моєю подругою. Стою біля дверей, дивлюся у щілину, а вони так захопилися одне одним, що навіть мене не помічають
“Ти не любиш мене! Просто народи мені сина!”, – на повторі слова Івана з того жахливого дня
– Ти маєш викупити мою половину за 20 тисяч доларів. Інакше я продам будинок чужим людям! – брат вразив мене пропозицією
– Ти що рідну сестру в чужій країні покинеш? – Марія приїхала до нас в Німеччину і намагається зіпсувати моє життя
Сьoгoдні, нapeшті, зaкінчилися мoї п’ятнaдцять poків життя з тoбoю… І скажу тобі, любий чоловіче, то було гірше, ніж мотати термін…
Коли вчителька читала на батьківських зборах твір про маму, то всі батьки плакали. А я червоніла, немов рак
– Ти розважалась в Італії, доки я тут судно бабусі носила. Що тепер хочеш? – Мама приїхала і погрожує судом. Та нічого в неї не вийде
