Нещодавно я відсвяткувала свій ювілей. Мені виповнилось 65 років. Хтось сказав би, що мене вже можна списати. Однак я можу спокійно піднятись на 9 поверх, чи вийти на прогулянку з песиком. Почуваюсь добре.
Звичайно ж мої онуки називають мене бабуся. Це так приємно і гріє душу. Коли онуки вказали пальчиком на мене і сказали “ба” я ледь стримала сльози.
Однак коли мене чужі люди називають “баба” – я сильно обурююсь. Одразу відчуваю зверхність у відношенні до мене від інших. Я розумію, коли говорять “пані”, “жіночко” чи просто на “ви” – це звучить більш шановано.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Але вчора я добряче прочитала нотації одній дівчині. Після роботи вирішила купити собі молочка та сметанки. Поки я розглядала товар, як почула голос молодої продавчині з-за прилавка.
– Бабо, то свіже, можете купувати.
– Ніяка я вам не баба, а покупець! Чи вас не навчили як потрібно спілкуватись з клієнтами?
– Оце ще якась баба не вчила мене, як мені спілкуватись з покупцями. Люди добрі, що ж це діється?
Жіночки, що стояли позаду мене теж почали обурюватись, але не через звернення продавчині, а через мене. “Скільки можна чекати?”, “Жіночко, не затримуйте чергу”, “Чого ви причепились до дівчини?”
Я нічого не купила на базарі, просто пішла. Адже настрій вже був зіпсований.
Мені здається, що молоді потрібно прочитати лекцію, як звертатись до людей. Так, я не молода. Але слово “баба” звучить наче я вже списаний, ні на що не здатний мотлох. Хоча я почуваюсь дуже добре. Навіть невістка мені заздрить. Говорить, що я така активна.
Слово “баба” звучить дуже образливо. Я вважаю, його потрібно заборонити вживати.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!