У червні мої батьки купили дачу. Вони вже пенсіонери і вирішили свій вільний час проводити з користю.
Я навчалась у Львові і рідко приїжджала до них. Потім зустріла Сергія і вийшла за нього заміж. Я хотіла залишитись жити у Львові, але отримала у спадок від бабусі житло за містом. Ми раділи, що не доведеться платити за оренду і таким чином можна буде зекономити. Ми переїхали восени, але батьки нічого нам не передали, сказавши, що був неврожайний рік.
У мене є сестра Катя, старша за мене на 4 роки, вона вже одружена і має дочку Вероніку. Однак ми з сестрою не дуже ладнаємо. Вони живуть у Стрию та іноді приїжджають до батьків.
Ми з чоловіком завжди допомагали моїй мамі. За будь-якої щонайменшої потреби мама зверталась до нас і ми ніколи не відмовляли їй у допомозі. Всю роботу на городі робили лише ми. А для моєї сестри Каті мама завжди складала сумки з гостинцями. Мені ж нічого не залишалось.
Кожні вихідні я приїжджала до батьків. Майже все літо провела в селі. Та як тільки ягоди почали дозрівати, приїхала моя сестра і все забрала.
– Мамо, чому ти все Каті віддала?
– Бо вона попросила перша.
– Це якийсь дитячий садок, ми з Сергієм вчора цілий день ягоди збирали! А тепер їх їстиме Вероніка? Хіба це справедливо?
– Доню, це ж твоя племінниця.
– Ти її з дитинства вчиш, що все можна дістати задарма. Хіба ж так можна?
Я тоді стерпіла. А як прийшла пора закрутки робити, то мама знов віддала Каті всі огірочки і помідорки! Бо, бачте, вона інвестує в сім’ю, де є маленька дитина.
– Мамо, я думала, що ти розділиш нас принаймні порівну. Мій Сергій теж любить квашені огірки.
– То ви собі купите!
– Але ж я їх садила, я доглядала, поливала ледь не щодня! І для кого вони виросли?
– Зрозумій, у Каті і так багато витрат, у неї дитина і грошей завжди не вистачає.
– Але ж Катя ніколи не допомагає тобі на городі!
– А коли їй допомагати? У неї маленька дитина, більше турбот.
– Тоді й від мене помочі не чекайте!
Видно, мама не сприйняла мої слова серйозно. Бо через кілька днів знову запросила на дачу:
– Я більше не приїду. Нехай Катя ваш город обробляє!
– Я завжди знала, що ти скупа і ледача. І про племінницю свою не хочеш подбати. Як матимеш своїх дітей, зрозумієш!
Я ні трохи не шкодую, що так повелась. Бо погано почуваю себе останнім часом. Лікар сказав, що у мене буде хлопчик. Тільки цікаво, чи мама не шкодуватиме про свої слова і як Катя поставиться до появи племінника.