– Я все життя його терпіла. Квартира моя має бути! – Свекруха погрожує нам судом, виганяє з дому. А чоловік наче і не проти

Чотири роки після весілля я жила зі свекрухою. І можу сміливо стверджувати – це найжахливіший період у моєму житті. Вона контролювала кожен мій крок і ще й вимагала, аби я їй віддавала частину зарплати. Мій чоловік не бачив у цьому нічого поганого.

 – Ти ж розумієш, ми в неї живемо, мусимо слухатись і фінансово допомагати. Ми ж не платимо за оренду!

 – Але це твоя мама, не чужа людина

Я все це терпіла, адже в нас не було виходу. Свекруха живе сама у двокімнатній квартирі. Вона вже давно розлучена. І я впевнена, що її чоловік просто не витримав такого життя. Ця прикра жінка зробила все можливе, аби її син не спілкувався з рідним батьком. Мене завжди дивувало, чому він її слухав. 

І ось раптом помер свекор. Він залишив свою квартиру синові, моєму чоловікові Дмитру. Свекрусі це не сподобалось:

 – Добре, що я з ним жила, а квартиру – вам. Хіба ж це чесно. Але в нього жахливе житло, не знаю, як ви там житимете.

 – Та зробимо косметичний ремонт.

 – Краще продати й в мене гарний ремонт зробити.

Мені вдалося вмовити чоловіка не слухати свою неньку, а підготувати квартиру до нашого переїзду. Я позичила три тисячі доларів, аби зробити там капітальний ремонт і придбати меблі в кухню. Вийшло досить не погано. А коли почали вимикати світло, виявилось, що ще й район цей такий, що світло було майже завжди. Ми дуже раділи. 

Не встигли перевезти всі речі, як до нас приїхала свекруха. Вона ретельно все роздивлялась.

 – А в мене ви нову кухню не зробили.

 – Це дуже дорого, ми б не подужали.

Пошепки

Минуло кілька днів і вона знову повернулася:

 – А знаєте, я думаю вам краще в мою квартиру переїхати, а я тут житиму. Все ж зрозумійте, я людина стара, без світла мені важко. 

 – А нащо нам це робити? Ми ж для себе старалися.

  – А ви знаєте, що за законом ця квартира мала мені дістатися, бо я багато років чоловікові вибрики терпіла. 

 – Є заповіт, про що говорити.

 – Його можна в суді оскаржити. Крім того, Дмитро не проти переїхати. 

Я мало не впала після почутого. Як це не проти? Спитала чоловіка:

 – Ти чи здурів? Який ще переїзд?

 – Зрозумій, мамі простіше поступитися. Вона нам життя зіпсує!

 – Ми що, для неї тут ремонти робили? Якщо ти погодишся на переїзд – я піду від тебе!

Вперше ми так серйозно з чоловіком посварилися. Хоча мене вже давно бісить, що він так слухає свою матусю. Остогидло це. Може й справді треба тікати від цієї сімейки. Хоча б не хотілося, бо я чекаю на дитину. Через усю цю ситуацію навіть не повідомила Дмитрові.

Скажіть, як мені бути? Як переконати чоловіка не слухати матір?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector