Далеко не кожна мама зізнається в тому, що народжувати і ставити на ноги дитину було настільки важко, що вона навіть пожаліла про це все. Нам соромно зізнаватися, що не дуже ми цих дітей і хотіли. Адже, зазвичай, після цього можна отримати цілий шквал негативу. Осуд нам не потрібен, тож ми мовчимо і миримося тим, що нам підкидає доля. Одначе все частіше молоді дівчата починають замислюватися, над тим, чи варто їм поспішати з народженням малюків.
Зараз я спробую показати вам усі сторони цього питання.
Якось натрапила в Мережі на анонімне опитування серед жінок, які вже мають дітей. Саме анонімність дала можливість отримати щирі відповіді і зробити певні висновки. Суть опитування полягала в тому, щоб визначити відсоток матусь, які жаліють про народження своїх діток. І, як розумієте, результат мене просто вразив. Співвідношення було нерівномірним. Більшість усе-таки зізналася у тому, що відверто ніколи не сказала б комусь у вічі.
У коментарях деякі мами навіть зізнавалися, що їхнє життя склалося б по-іншому (маючи на увазі, значно краще), якби не народження дітей та сімейне життя. Але це не заважає жінкам любити своїх чад зараз, без яких вони вже не уявляють свого життя.
Я ж народження дитини вважаю своєю найбільшою помилкою. Я зовсім по-іншому уявляла собі материнство до того, як справді потрапила у пологовий. Це було нелегко. Бути хорошою матір’ю дуже важко. І стосується це не тільки фінансів, а й моральних аспектів. Не кожен витримає подібне випробування, бо по-іншому це не назвеш. Не уявляю, як це роблять молоді самотні матусі без допомоги рідних.
Інший вагомий критерій – невдячність дорослих дітей. Ти вкладаєш у них все, а вони віддячують тобі таким способом. Тоді й справді починаєш вагатися у правильності свого рішення. Також знаю, що деякі жінки народжують тільки через соціальний тиск. Їм часто нав’язують якісь ілюзорні жіночі обов’язки, у який насправді немає ніяких логічних зв’язків.
Також не варто купуватися на фразу: “Хто ж тобі води в старості подасть?” Є ризик, що ніхто, навіть якщо у вас буде десятеро дітей.
Ну і фінанси, які я впустила на самому початку, також відіграють значну роль у питанні: народжувати чи ні. Варто проаналізувати свої ресурси, перш ніж народжувати дитину. Також ви повинні змиритися з думкою, що випускаєте у своє життя людину, від якої потім нічого не повинні будете вимагати на заміну. Абсолютно нічого. Чому? Бо діти не просяться на світ, як би банально це не звучало. Це ми приймаємо за них рішення і несемо відповідальність.
І я гадаю, що немає нічого поганого в тому, що ти вирішиш не народжувати, зважаючи на ряд факторів, які підштовхнули тебе до цієї думки. Краще так, аніж зробити і потім сильно про це пожаліти. Як і вийшло у мене.
Отож, ми даємо життя, намагаючись дати дітям тільки все краще, але чи зможете ви зробити це, якщо не хочете нести відповідальність за такий важливий крок? Думаю, у такому випадку нещасливими будуть усі: і ви, і діти, і ваші рідні.
Що думаєте про таку позицію жінки?
Погоджуєтеся з нею?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!