Мені остаточно набридла поведінка свекрухи. Марина Вікторівна поводиться наче господиня в моїй квартирі. Приходить, коли їй заманеться, лізе в холодильник, пригощається, чим хоче. Дозволу ніколи не питає, а їсть добряче та обирає делікатеси.
Я неодноразово натякала, що мене це дратує. Тоді вона почала приносити всілякий непотріб. І робила це так, неначе велику послугу, за яку я маю бути вдячна.
– Ось вам кістки на борщ, зовсім свіжі.
– Я варю борщ з м’ясом, а не з кістками!
– Того він в тебе й такий не наваристий. Кинь кісточку – і побачиш різницю.
Так само вона приносила дешеву річкову рибу, якісь там фрукти, які місяць гнили в неї на балконі. А ще старі радянські комплекти білизни, різний посуд.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мені це остаточно набридло. Розповіла це подрузі, а вона мені порадила поводитись, так само як свекруха. Ідея не погана, погодьтесь. Наступного ж дня я поїхала до Марини Вікторівни. Взяла квашену капусту, яку мені принесла сусідка.
Свекруха відчинила. Я нахабно увійшла. Поставила банку з капустою на стіл.
– Ось вам смакота! Матимете на Святвечір.
– Але я не їм кислого, ти ж знаєш мені не можна!
– А що ж ви їсте?
Я самостійно зазирнула в холодильник. Дістала парові котлетки та почала їсти просто з каструлі.
– Яка смакота, хоча перцю я б ще додала.
Вона стояла й мовчала. Наостанок я сказала:
– Завтра я знову буду в вашому районі. Забіжу на смачненьке!
Не знаю, чи був вдалим мій урок. Та вже два дні нас ніхто не об’їдає.
А ви б пішли на таке?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!