Я вирішила відсудити все в чоловіка. Кредит взяла, аби адвоката оплатити. Та доля підготувала для мене сюрприз

Змалку я мріяла про міцний шлюб. Уявляла, що зустріну ідеального чоловіка і все в нас буде наче в романтичній кінострічці – палко, ніжно й на все життя. Саме тому й сама завжди намагалась бути ідеальною. Мала гарний вигляд, старанно навчалась й займалась бальними танцями. Треба ж бути достойною нареченою для принца.

Після школи я вступила на факультет іноземних мов, вивчала німецьку. Навіть пів року жила в Німеччині. А на четвертому курсі влаштувалась перекладачем у велику компанію. І ось тоді зустріла його. Головного менеджера – статного й цілеспрямованого. Сергій мав таку шалену енергетику, він захоплював всіх. Його поважали та водночас обожнювали. Я закохалась по самі вуха, наче мені 15, а не 22. А коли він запросив мене на побачення – мало свідомість не втратила.

Згадую, як готувалась, навіть до косметолога попередньо пішла і сукню нову придбала. Всю зарплату витратила. Того вечора в ресторані так нервувала, що майже не говорила. Думала, це кінець. Але саме моя сором’язливість підкорила його. Ми почали зустрічатись. А вже за два місяці Сергій прийшов до мене з квітами та сказав:

 – Ти змінила моє життя! Не бачу сенсу чекати! Будь моєю дружиною!

Хто б встояв після такої промови. Я відразу погодилась. І цим дуже здивувала батьків. Особливо тата.

 – Ви ще зовсім не знаєте один одного! Нащо так поспішати?

 – Сергій успішний і я його кохаю. Що ще треба? Ви радіти маєте за мене.

Я тоді зовсім не розуміла, що може не влаштовувати батьків. Та такого хлопця ще пошукати треба. Тож ми відгуляли весілля і почали жити разом. Все було чудово, ми багато подорожували, насолоджувались життя. А тоді Сергій повідомив, що купив ділянку і почав будівництво нашого будинку. Всі мрії здійснювались. 

Аби втілити задумане, чоловік багато працював, він щодня затримувався, а часом взагалі додому не приходив. А тоді якось я випадково почула на роботі розмову інших співробітниць.

 – Ця Аліна така дурненька! Дивиться закоханими очима, а він їй мед у вуха ллє, а самий кожен день з кимось в офісі зачиняється.

 – Та вона, мабуть, просто змирилася заради грошей.

 – Та ні, просто не здогадується. 

Я не могла повірити в це. Врешті переконала себе, що усі заздрять, того й вигадують. 

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Пошепки

Далі намагалась просто не помічати усі дивні речі. Наприклад, коли від Сергія було чути жіночими парфумами, чи помада на сорочці. Я хотіла нормального сімейного життя. А ще мріяла про дитину. Переконала себе, що як народжу – чоловік любитиме мене і буде вірним. 

Та щойно я йому повідомила, що хочу завагітніти, він розізлився.

 – Ти ще надто молода. Нащо все псувати? Зачекай, все ж так добре. 

Я чекала, хоча пити таблетки перестала. І ось якось на День усіх закоханих вирішила зробити Сергію сюрприз. Приготувала смачну вечерю і поїхала до нього в офіс. Він, як завжди, затримувався на роботі. Коли я відчинила двері кабінету чоловіка – очам своїм не повірила – він з новою співробітницею розважався на дивані. Поруч на столі було шампанське і фрукти. Сюрприз вдався на славу. В сльозах я побігла додому.

А повернувшись, Сергій спокійно сказав:

 – Ти ж не думала, що такий чоловік, як я, буде лише з однією.

Я почала збирати речі. Поїхала до батьків. А вже за тиждень збагнула, що вагітна. Тоді й вирішила – відсуджу в нього все. І землю і новий недобудований будинок. Взяла кредит і знайшла найкращого адвоката. І уявіть мій подив, коли ним виявився мій колишній однокласник Денис. В школі він був закоханий в мене. Та я на нього уваги не звертала, адже вважала, що вартую кращого. 

Він охоче взяв мою справу і виявився надзвичайним фахівцем. Виграв навіть без зусиль. А потім підійшов до мене.

 – Я не візьму з тебе грошей. Але прошу, дай мені шанс!

 – Але ж я вагітна, ти знаєш!

 – Так, я обіцяю, що любитиму твою дитину. 

Та я не погодилась. Вирішила продати будинок і виїхати за кордон. Зараз живу в Англії. Виховую доньку. З Денисом спілкуюсь. Він й надалі кличе мене заміж. І, мушу зізнатись, я маю до нього почуття. Але чи потрібен мені знову шлюб? 

Як гадаєте, чи варто знову занурюватись в сімейне життя?

Більше цікавих життєвих історій тут https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector