Я ніколи не вірила в кохання з першого погляду. Зустрічалася з хлопцями, та до жодного з них не мала сильних почуттів. Та всього один день змінив моє життя і сприйняття світу.
Я поверталась в гуртожиток після занять. Тролейбус був переповнений людьми. На зупинці увійшов старенький згорблений дід. Я миттю підскочила, аби уступити місце. Та одночасно зі мною піднявся хлопчина, який сидів позаду. Старий аж розгубився:
– Он, скільки вас чемних! А кажуть, молодь у нас погана!
Дід зайняв місце парубка. Я їхала до останньої зупинки, цей хлопець теж. А коли я вийшла він пішов за мною. І раптом сказав:
– А я вас щодня бачу, ви в сусідньому гуртожитку живете!
– Чесно? Я зовсім неуважна, не запам’ятовую людей!
– Тут поруч чудова кав’ярня, можна вас пригостити!
Так я познайомилась зі Станіславом. Він відразу мені сподобався, такий чуйний, лагідний. Ми й справді закохалися з першого погляду, і відтоді не розлучались. Навіть, коли я їхала на свята додому – Стас був зі мною. Інакше ми просто не могли. Саме тому вже за пів року одружилися.
Батьки допомогли нам винайняти квартиру. Та Стас знайшов роботу, намагався робити все, аби мене не розчарувати. Згодом ми закінчили навчання. У 23 роки я народила донечку Марину. Ця подія ще дужче нас зблизила. І якщо всі довкола казали, що після народження дитини пристрасті немає, то в нас все було навпаки. З’явилась повага, а почуття стали лише глибшими.
Жили ми дуже добре, квартиру придбали, автівку. Не помітили, як виросла наша Маринка. Донька поїхала на навчання, а ми занудьгували. Саме тоді я знайшла нову роботу, яка передбачала постійні відрядження.
Так минув рік, я гарно заробляла, та з чоловіком стосунки зіпсувалися. Ми наче перетворились на добрих друзів. Я поділилась наболілим з подругою. А вона відразу сказала:
– Тобі треба розпалити почуття! А що ти хотіла, щоб просто так завжди кохання вирувало! Чоловіки люблять несподіванки!
Я задумалась, а й справді, я для чоловіка вже сто років не влаштовувала нічого особливого.
Тоді я відвідала магазин білизни, придбала особливий наряд. І скасувала відрядження. Взяла шампанське і тихенько приїхала додому. У квартирі не було нікого. Я перевдягнулась, запалила свічки й заховалась у спальні.
Після роботи чоловік приїхав додому. Він відчинив двері й увійшов. Та раптом я почула жіночий сміх, зрозуміла, Стас не самий. Я вдягнула халат і вийшла – просто в нашому коридорі мій чоловік палко цілував якусь жінку.
Я очам своїм не повірила. Мій Стас не міг так вчинити. Він щось там пояснював, виправдовувався, але я вдягнулась і просто пішла.
Кілька годин я гуляла парком, а тоді сіла на лавку і заплакала.
“Як наш шлюб міг перетворитися на це?”
– У вас щось сталося? Вам допомогти? – я почула чоловічий голос. Підняла голову й побачила незнайомого чоловіка старшого віку.
– Нічого, просто 20-річний шлюб розпався.
– Вас образили?
– Зрадили.
– Розумію, це боляче. Але прошу не руйнуйте своє життя образою?
– А хіба його вже не зруйновано?
– Ще ні! Послухайте, я знаю про що кажу. Колись давно, моя дружина знайшла іншого. Мені було так прикро. Увесь свій час я витратив на те, аби відомстити дружині. Я відсудив в неї нерухомість, забрав нашу дитину, роками жив цією образою. І що я отримав? Син мене ненавидів, вважав, що я його з мамою розлучив. Колишня захворіла і померла. А я один, нещасний і нікому не потрібний. Тож не робіть дурниць! Поплачте і живіть для себе!
Якось ці слова повернули мене до реального життя. За тиждень я подала на розлучення. Стас благав цього не робити, та я не могла. Переїхала до батьків. А згодом колишній продав спільне житло, ми розділили гроші. Я думала придбати маленьку квартиру, але спочатку вирішила втілити свою давню мрію. Пожити місяць в Іспанії.
Тепер можу сміливо стверджувати, що це було найкраще рішення в моєму житті. Врешті я залишилась в цій країні, ще й не сама. Я познайомилась з українцем, який ще 20 років тому переїхав. Ми закохалися, наче вперше. І тепер я справді щаслива. Ось чекаю, коли донька приїде до мене в гості.
Я радію, що не шукала помсти, а обрала життя для себе.
А ви мстилися б за зраду чи ні?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!