Моя донька Ольга захотіла пишне весілля. Звісно, розкішний ресторан, дизайнерська сукня, лімузин, музиканти, фотограф – все це влаштовувалося подругам та родичам на показ. Оля завжди любила вихвалятися та удавати, що живе у достатку.
Хоча на мою скромну зарплату ми не жили, а виживали. Я працювала вчителькою математики, часто брала учнів на репетиторство. Так, мені було важко заробляти гроші, бували моменти, що я навіть підпрацьовувала прибиральницею. Але зате донечка мала і гарний одяг, мобільні телефони, їздила відпочивати на море.
Так, інколи її забаганки виходили мені дуже дорого. Адже сам телефон коштував декілька тисяч гривень, я довго відкладала. Ну і потім Ольга не захотіла вступати до нашого місцевого технікуму, а вибрала інститут у Львові. На стипендію не пройшла, тому я от брала кредит та зичила у друзів гроші, аби оплатити навчання.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І цього разу донька знову звернулася до мене за допомогою:
– Мамо, це просто жах, що з цінами твориться. Ресторан тільки обійдеться в 90 тисяч гривень! А ще сукня, квіти, декорації
– Ох, доню, а кому зараз не легко? То тільки депутати собі можуть дозволити розкішне святкування. Новини читала? То жах просто!
– Матусенько, ти мене любиш? Ну я знаю, що любиш. Можеш, будь ласка, взяти кредит нам на весілля? Будемо рахувати, що це твій подарунок.
Звісно, я вирішила допомогти доньці. Тим паче, це ж весілля, такий особливий день. Гроші я ще встигну заробити, а от ці емоції від святкування вже ніколи не повторяться.
Взяла 3 кредити в різних банках, а золото і срібло віддала в ломбард. Сума вийшла пристойна, але, на щастя, давали довге розтермінування.
Батьки нареченого також не дуже заможні люди, але допомогли оплатити весілля та знайшла гарних музикантів.
Ольга запросила майже 170 гостей – переважно, то були її шкільні подруги, одногрупниці, родичів взагалі не було. Я сама почувалася наче зайвою на тому святкуванні. Видно було, що ресторан та сукню Оля обирала за принципом “аби у всіх гостей щелепа відпала”.
Після весілля молодята вирішили переїхати на орендовану квартиру. Добре, що в моєму районі знайшли житло. Бо, виявилося, що Ольга геть не знає, як хазяйнувати – ні їсти приготувати, ні поприбирати чи речі позбирати. Ну і я часто приносила доньці якісь котлетки домашні, голубці, закрутки, пиріжки та пельмені. Ну я живу сама, а того добра багато готую, що аж холодильник не зачиняється.
Але от щось ні Ользі, ні зятеві не вдавалося нормально жити. Їм постійно не вистачало грошей на оренду квартири, затримували оплату за комуналку. І через 3 місяці господиня їх вигнала за те.
Батьки Михайла живуть за 200 кілометрів від нашого міста у маленькому селі. Тому діти вирішили переїхати до мене, тим паче, зятеві до роботи не так далеко їхати.
Ну і от донька знову “розслабилася” та сіла на мої плечі. Декілька місяців я оплачувала їм кредит, готувала їсти, прибирала вдома.
Хоча це моя рідна дитина і гріх таке казати…Але я щиро сподівалася, що скоро Оля та Михайло переїдуть геть.
Однак, цього місяця донька ощасливила мене новиною:
– Ма, я вагітна! Термін ще невеликий, але я вже стала на облік.
– Ну яка радість велика. То треба вам подумати, де жити..
– Як це де? У тебе. Я, коли народжу, то не зможу дати ради з малою дитиною. А ти нянька на досвіді, допомагатимеш.
І я б мала радіти, що скоро стану бабусею. Але розумію, що це перетвориться на справжнє пекло. У мене невелика квартирка на 2 кімнатки, нам буде дуже тісно.
Та і не бачу ні в зятя, ні в доньки бажання відкладати гроші на нову квартиру. Інколи я віддаю борги за кредит, інколи Михайло. Але переважно я, бо Міша вже відкладає гроші на малюка. Зарплата у нього невелика, тільки 14-17 тисяч.
Чесно, от я не знаю, як ще доньці та зятю натякнути, що моя квартира – то не безкоштовний готель. Коли дитина появиться, то я геть загнуся у цій квартирі!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!