Моя Марина – неймовірно гарна жінка. Ми разом вже 20 років, а вона досі мене приваблює. Не буду приховувати, я досить ревнива людина. Адже цілком розумію, що така красуня матиме прихильників. І ось одного вечора я помітив, що хтось постійно пише дружині повідомлення.
Цікавість перемогла. Коли дружина пішла в душ, я не витримав і зазирнув в її телефон.
“Моя красуне, чекатиму тебе в кафе “Клеопатра” о 17 годині”
Від злості я мало не луснув. Оце так! Який нахаба. Ще й кафе, в яке ми раніше ходили. Невже Марина зраджує?. Не буду приховувати, я мав величезне бажання відразу ж розібратися. Але стримав емоції. Вирішив, що не можна влаштовувати скандал, не маючи доказів. Спочатку запропонував дружині:
– Поїхали завтра до міста, підемо в кіно!
– Ні-ні, любий! Завтра ніяк! Сестра просить, аби я їй допомогла в магазині. Буду зайнята.
“От і все! Коханець їй дорожче!”
Наступного дня дружина із самого ранку поїхала в перукарню, зробила гарну зачіску і макіяж. А потім вдягнула нову дорогу сукню.
“Збирається, наче на перше побачення! Давно я її такою не бачив!” – думки не давали спокою мені.
О 15 годині вона поїхала. Я довго не чекав, вирішив простежити. Приїхав до кафе “Клеопатра”, тихенько зайшов і заховався в куточку. Марина сіла за столик, на якому запалили свічку. Вона чекала.
“Де ж той нахаба?”
Раптом я почув гучний голос.
“Пане Анатолій Ковальчук! Дружина вже зачекалась! З річницею вас!”
А Анатолій – то саме я. Я вийшов, а кохана вибігла мені назустріч.
– Що, не чекав такого? А я знала, що ти клюнеш!
– Ну ти даєш!
Мені було так прикро, що піддався ревнощам. Та ми дуже гарно посвяткували. А наступного дня я придбав дружині дорогого персня в подарунок. Намагатимусь надалі стримувати емоції.
А ви що б зробили на моєму місці? Простежили б?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!