У моєї мами є брат – дядько Степан. Дуже хороший чоловік, проте самотній. Колись він був одружений, але його дружина Ярина загинула декілька років тому. Чудова вона була жінка й з нею у нього все завжди складалося, а потім життя зупинилося. Звичайно, він продовжував займатися звичними справами, сина дорослого мав. Доречі, нещодавно він повідомив, що знайшов собі наречену й хоче одружитися.
Ця новина шокувала дядька Степана, проте він був радий за сина. Грошей на весілля багато не було, тому він вирішив зробити у своїй хаті ремонт та переписати її на сина, аби вони з невісткою могли там жити. Ось такий весільний подарунок він вигадав. Вже навіть нотаріуса хорошого почав шукати.
Ми з мамою декілька разів говорили йому, аби він не поспішав. Врешті-решт, син у нього один й хата з ділянкою в будь-якому випадку лишаться йому. Мама навіть пропонувала позичити йому гроші, аби він подарував їх, а вже потім частково віддавав, але дядько нас не слухав й пішов до нотаріуса.
Через годину він прийшов до нас у гості й попросив маму позичити йому гроші. Хату на сина він так і не переписав, сказав, що передумав. Виявилося, що нотаріус почав розповідати йому не найприємніші історії з власного досвіду, з подібним сюжетом. Часто, діти буквально виганяють старих людей з дому, або віддають їх до будинку пристарілих. Це його налякало й він вирішив, що поки хата буде записана на нього, а на весілля можна й гроші подарувати.
Сподіваємося, вони з невісткою вживуться в одній хаті. Зате мама тепер спокійна, що у її брата точно є місце, де він зможе спокійно доживати своє життя.
Як би ви вчинили в подібній ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!