Я не одразу зрозуміла, що мій чоловік – матусин каблук. Тоді по вуха закохалася у Романа і вже фантазувала наше весілля. Коханий дарував мені букети квітів, купував гарні прикраси та водив у ресторани
– А це мені мама допомагала вибирати троянди. Ти ж їх любиш?
– Вони просто чудові, дякую!
Тоді було приємно знати, що Роман радився з мамою щодо подарунка для мене.
Через рік стосунків я дізналася, що вагітна та чекаю на донечку. Звісно, ми з Романом одразу розписалися і свекруха першою запропонувала пожити разом:
– Нащо будете жити у чужій квартирі, коли є я. І з онученькою допоможу, буду поруч.
Я без роздумів погодилася на пропозицію свекрухи. Вона віддала нам найбільшу кімнату у квартирі, ще й зробила ремонт та купила деякі меблі для онучки.
Однак, ідилія вдома тривала не довго.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ольга Степанівна контролювала кожен мій крок та командувала вдома:
“Ось це ти називаєш борщ? Я такі помиї навіть псам ніколи не готувала”,
“Ти чого так кришками грюкаєш голосно? В оркестр зібралася?”,
“Хто так прасує речі, у тебе руки з п’ятої точки ростуть!”
Роман спершу якось намагався заступатися за мене. Але потім уникав сварок – вмикав гучно телевізор та удавав, що його нема у квартирі.
Я трималася у тому будинку тільки заради дитини. Думала, що хоча б свекруха не дорікатиме за виховання Анютки. Однак, вона постійно пхала носа
– Дитинку треба купати у травах.
– Хто таке сказав?
– Народна медицина!
Повісила над коляскою зубчик часнику, типу він має відганяти всю нечисть від дитини. Суворо заборонила мені кидати дитячий одяг у пральну машинку, тому все мила я в тазику милом.
Але все змінилося. У 2020 не стало моєї бабусі через вірус. І вона заповіла мені свою двушку, як єдиній онучці. Я одразу спакувала всі наші речі та сказала чоловікові, що ми переїжджаємо геть від його мами.
– Все, натерпілася. Годі з мене такого життя. Ми маємо жити окремо.
– Але ж це моя мама, вона сумуватиме.
– Ну купи мамі собачку, хай її дресує.
Свекруха тоді на мене так образилася, що декілька місяців не приходила у гості та не дзвонила. А мені стало спокійно на душі, наче камінь скинула. Помалу ми ставали на ноги, зробили ремонт у квартирі, я знайшла гарну роботу.
Але нещодавно дізналася, що знову при надії, термін вагітності поки ще маленький. На жаль, зараз у нашій родині певні труднощі з грішми, взяли автомобіль у кредит та ледь вистачає на прожиття.
І свекруха знову нагадала про себе. Намагається заманити мене та Романа:
– Я буду допомагати з дітками, ти ж розумієш, як тобі важко буде з двома. Тим паче, всю родину знову доведеться Романові утримувати
– У нас є своя квартира і я не збираюся нікуди переїжджати.
– Ну тоді я у вас поживу. А свою в оренду буду здавати.
Чоловік повністю підтримує ідею мами.Повівся на її солодкі обіцянки. Але ж я знаю, яка свекруха насправді “помічниця”. Буде знову мені дорікати, лаяти. Я не хочу так жити, бо це не родина, а пекло.
І так натерпілася від пані Ольги до кінця життя. Якщо чоловік такий матусин каблучок – то нехай сам збирає речі та провалює до неї жити. Мені вже краще самотужки двох дітей виховувати.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!