Мені здавалось так буває лише у поганих фільмах.
Розлучення з чоловіком проходило так, що я й згадувати не хочу.
Він приїхав зі свекрухою ділити спільно нажите майно. Усе, що було в домі перевернуто верх дном. Постільна білизна, рушники, люстра у вітальні, комод – все забрали. Та за це я вже мовчала. Боротись збиралась лише за гроші.
Ми збирали чи то на машину, чи то на дачу я вже й не пам’ятаю. Сума була немаленька.
– Андрійко більше заробляв! Його частина більша! – кричала Наталя Богданівна.
– Мене не хвилює. Ми відкладали разом. Отже, і ділитимемо разом – я була непохитною. Не збиралась здаватись перед цієї жінкою. Вона й так в мене багато чого забрала!
Вона поскладала в сумки все, що їй захотілось, запхала до кишені гроші, які ми поділили і разом з синочком пішла геть.
А я залишилась сама в порожній квартирі, де ми щойно закінчили ремонт. І з боргами всіма не розрахувались ще!. Порожньо мені стало і на душі!
Що ж мені тепер робити?
Кредит за ремонт, борг за меблі. На роботі звільнили.
Я лиш розкладала гроші на купки і думала: “Три роки шлюбу я заощаджувала, нічого собі не купувала. У мене одягу навіть зовсім немає! Один костюм, який вдягала на усі святкові події!”
Досить! Потрібно щось міняти! Дістала блокнот і написала пункти, які допоможуть мені це зробити:
1. Змінити зачіску.
2. Сходити на шопінг.
3. Знайти спосіб побачити себе іншою.
Я мала двох подруг. Олену і Світлану. Вони допомогли мені втілити в життя задумане. Свєта завезла мене до свого перукаря, а Олена запропонувала поїхати з нею на конференцію до Іспанії. От і випала можливість побачити себе по-новому! Я матиму час для себе і нарешті матиму змогу відпочити.
Тоді, головними країнами для відпочинку були Туреччина та Єгипет. В Іспанію попасти було важко, бо там було дорого. А я туди потраплю! Ця думка гріла мені серце.
Закордонного паспорта у мене не було, але Олена це питання швидко вирішила, візу відкрили, декілька нових суконь купили. До відпочинку готові!
Приїхали на Майорку! Це надзвичайне місце! Тут хочеться жити. Бар, музика, танці, вдалині запускають феєрверки. Я розслабилась. І вперше в житті відчула себе повністю щасливою!
Вітрини манять до себе знижками. Мені впав в очі один маленький непримітний магазин. Одразу побачила там плаття своєї мрії!
Воно ідеальне! В такому лиш на червону доріжку: відкритий ліф, корсет стягує талію і переходить у широченну спідницю з фатину. Таке в офіс точне не одягнеш.
Я стояла, дивилась на сукню і роздумувала: “Одягти мені її нікуди. У мене закінчуються гроші і не має роботи. Проте я маю борг за меблі і кредит за ремонт!”
Так, я однозначно маю її купити. Втрачати мені вже нічого! Оплатила і одягла просто в магазині. В подарунок отримала балетки і браслет. От удача!
По дорозі в готель я зустріла Олену з її колегами. Нас запросили в ресторан. Я познайомилась з ірландцем. Все закрутилось дуже стрімко. Ми цілувались, провели ніч на яхті. Я сяяла від щастя.
На наступний день ми повинні були повертатись назад додому. Ця поїздка дала мені більше, ніж я могла собі уявити. Насамперед я відчула свободу. Для мене немає закритих дверей. Бо будь-які двері я зможу відчинити.
Я можу дозволити собі те, що я хочу. Не стримуватись і отримувати задоволення. Купити дорогу річ – так, кохатись на яхті – однозначно так. Не боятись отримувати більше. Я заслуговую на це.
Як тільки ми повернулись, Оленка допомогла мені скласти резюме. Я отримала роботу в Києві. Туди одразу і поїхала.
Пройшло декілька років, я вийшла заміж, об’їздила сотню країн, пішла вчитись на психолога. І, найголовніше, в моїй шафі тепер десятки дорогих вечірніх суконь.
Я рада, що дозволила собі більше тоді, коли стояла біля вітрини магазину і вираховувала скільки разів зможу оплатити комуналку за ціну тієї сукні. Але я не побоялась і ризикнула.
Ця історія показує нам, як важливо не боятись змінювати своє життя. Адже все, що не робиться – робиться на краще.
Ви б змогли повторити вчинок дівчини? Чи бувають у вашому житті спонтанні покупки?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!