Стосунки зі свекрухою у нас взагалі не складалися, їй завжди все не влаштовувало. Вона дуже прискіпливо ставилася до мене з першого дня. Після одруження ми з чоловіком жили в квартирі його матері і їй це дуже не подобалося. Вона постійно чіплялася до мене через різні дрібниці. Хоча всю домашню роботу виконувала я. Свекруха просто придумала собі, що я її прислуга, і вона навіть припинила мити посуд за собою. При цьому їй не влаштовувало буквально все, що я роблю.
То я погано прибрала, погано прала білизну, вазони у мене всі були в поганому стані, то недосолила, то пересолила, ковбасу різати не вмію… Мені просто було цікаво, якщо я так погано все роблю, чому б свекрусі не забрати на себе хоча б частину завдань.
Спочатку я намагалася не реагувати на такі витівки. Я думала, що вона згодом змириться з рішенням сина і заживемо разом ми мирно. Правда, вона ревнувала сина до мене, і не хотіла, щоб син приділяв мені більше уваги, ніж їй. А ще вона прагнула завжди сунути носа в нашу сім’ю і керувати нами. Чим далі, тим краще не стало.
В один з вечорів до нас завітала подруга свекрухи і я краєм ока почула, як матір мого чоловіка скаржиться на мене. За її словами, я погана господиня, погана дружина і взагалі не заслуговую на її сина. Мені просто було дуже образливо з цих слів – я весь ранок провела біля плити, готувала для неї та її подруги вечерю, потім прибирала в квартирі, а вона сміє ще й таке про мене говорити іншим людям.
Тоді я цілий вечір проплакала і розповіла все чоловікові. Він сказав, що поговорить з матір’ю, а мені слід набратися терпіння.
Скільки я не намагалася, але реагувати м’якше і згладжувати непорозуміння мені не вдавалося. Останньою краплею стала її витівка, коли я цілий день прибирала вдома, потім відправилася за покупками, попрала всю білизну, готувала обід, а свекруха просто весь день пролежала на дивані.
Потім я ще пішла забрати доньку з садку. Ввечері я прийшла додому і почала готувати голубці. Коли вся сім’я сіла за стіл, свекруха почала при всіх ганьбити мої голубці. Вона демонстративно викинула їх в сміття при моїй доньці. Такого приниження я не очікувала. Вона з печі вийняла ще м’ясо, яке також я готувала і почала накидувати його собі в тарілку.
Я підійшла до свекрухи, забрала тарілку з її рук і викинула ще це м’ясо. Потім сказала, що тепер вона мою їжу їсти не буде, якщо я так погано готую. Якщо вміє сама смачніше готувати – вперед, я не маю нічого проти. Свекруха була ошелешена, я пішла в свою кімнату.
Потім мені стало соромно за свій вчинок, адже це все-таки матір чоловіка. Але скільки ж я терплю від неї, скільки нервуюся і не сплю ночами. Я не знаю, як мені подружитися зі свекрухою.
Підкажіть, що мені робити далі?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!