Виховання дітей вимагає неймовірних зусиль та терпіння.
Батьки часто перебувають в стресовому стані, адже потрібно завжди тримати себе в руках. У вихованні дітей також допомагають навички та знання, які допомагають не пустити всі попередні старання нанівець. Особливу увагу потрібно приділяти крику у стосунках з дітьми.
Британські вчені довели, що крик та постійне напруження у стосунках з батьками мають негативний вплив на психологічний та фізіологічний розвиток дітей. Це може призвести до того, що діти закриються від зовнішнього світу і не зможуть стримувати свою агресію.
В давні часи криком сповіщали про небезпеку.
В той момент, коли батьки кричать на дитину, у неї виробляється гормон стресу. На фізіологічному рівні цей гормон провокує реакцію «бити або бігти». Тіло дитини напружується, а думки в мозку блокуються.
В цей момент мозолисте тіло мозку стає меншим, але саме цей орган з’єднує дві півкулі. Дитина в цей момент не може адекватно оцінювати ситуації і контролювати власні емоції. Тому будь-які крики у дитинстві загальмовують сприймання зовнішньої дійсності.
Якщо ви намагаєтеся дитині донести криком свою думку, вам це ніколи не вийде. Адже в цей момент дитина не аналізує свою поведінку.
Постійні крики також провокують у дітей розвиток експресивного стану, особливо, якщо це підлітки. Будьте обережні, адже крик – може зробити дитину замкнутою в собі, вона починає замислюватися над тим, що вона нікому не потрібна. Такий стан не можна зупинити за допомогою подарунків або дбайливою увагою.
Причини чому батьки кричать на своїх дітей?
- Особа не може контролювати власні почуття та емоції й стрес ще за попередні ситуації виливаєте на дитину.
- Батьки кричать на власних дітей, якщо їх також так виховували. Ми на підсвідомому рівні копіюємо поведінку наших батьків.Тому будьте обережні та не повторюйте помилок своїх батьків.
Як запобігти крику та позбутися цієї звички?
- Спершу потрібно вияснити основну причину крику і почати з нею працювати. Для цього потрібно записувати свої відчуття на листок, не задумуючись. Спробуйте написати те, що ви відчуваєте, і намагайтеся згадати максимум причин, які спровокували такий стан. Перечитавши це, ви зрозумієте, що відчуваєте злість більше на обставини, а не на дитину.
- Не треба одразу кричати. Спробуйте виконати дихальну гімнастику або просто вийти з кімнати та відволіктись.
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина росла зі здоровою психікою, почніть працювати зі своїми проблемами.
Ви часто використовуєте крик в цілях виховання?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!