І таке буває!
Ми з чоловіком довго не зустрічалися. Вийшло так, що я завагітніла і він був змушений одружитися. Я його любила шалено, а він просто зробив чоловічий вчинок. Як то кажуть, у відносинах програє той, кому це більше потрібно …
Йшли роки, дитина підросла, а між нами якийсь холод, віддалилися дуже один від одного … Так як чоловік працює в патрульній поліції, то йому іноді доводиться затримуватися на роботі. Останнім часом ці “затримки” почастішали, мало того він часто не ночував вдома. “Робота” видно дуже захоплива попалася …
Ну, догрався він до того, що у мене з’явився коханець.
Чоловік був красенем, та ще й до всього багатий. Гроші таке, а от його ставлення до мене – підкорило. Він дуже красиво залицявся, дарував дорогі подарунки, і не тільки мені, а синові теж. Мені з ним було добре …
Мій чоловік помітив, що у мене хтось з’явився, але сам регулярно приходив з помадою на комірі і жіночими парфумами. Кожен з нас жив своїм життям, але під одним дахом, просто заради сина.
В один прекрасний вечір, сидячи в ресторані за вечерею, Ігор (мій коханець) зробив мені привабливу пропозицію. Теплота і турбота – само собою, плюс виконання всіх моїх забаганок. Складно від такого відмовитися, коли вдома не зрозумій що діється, та ще й зарплати чоловіка не видно …
Додому я повернулася з подарунком, який Ігор купив для синочка. Зайшовши в кімнату, де малюк дивився мультик “Маша і Ведмідь”, а тато дивився в планшет, я говорю: “На, моя радість, це тобі передали”. Дитина запитує одразу: “Мама, а хто передав?”. Я довго не думаючи, глянула на телевізор і кажу: “Та Ведмідь передав!”.
І тут чоловік, не відриваючи очей від планшета, каже: “Знаю я цього Ведмедя. Ведмідь Ігор Петрович, номер машини 111. У нього замість велосипеда, на якому Ведмідь Машу доганяє, Лансер 10-й. Гонщик ще той …
– Ти шпигуєш за мною чи що?! – питаю я.
-Є трохи. Переживаю за тебе. А то за Ведмедем твоїм вже три десятки авто викрадень висить. Дивно, як це він ще не просив тебе поритися в моєму робочому столі і комп’ютері.
Я від почутого остовпіла, і навіть не знаю, як змогла сісти на диван …
-Глянь в нижній ящик столу – каже мені благовірний через 3 хвилини мого ступору.
Відкриваю і бачу ключі від Лансера …
-Це тобі, тільки давай як-небудь вже сама їдь, без ведмедя. Ок? – посміхаючись каже чоловік – Так, і зарплату мінімум три місяці не чекай.
– Ок, як скажеш – перевівши подих кажу я.
– Ти не голодний?
-Ні, неси шампанське і цукерки, будемо машину обмивати. Заодно і про наші відносини поговоримо! – весело сказав чоловік.
Як вам реакція чоловіка на цю ситуацію?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!