Пів року я дзвонила Ліді й просила зустрітись зі мною на каву. Та подруга увесь час відмовляла.
– Та чим ти там зайнята? Вже ж на пенсії, не працюєш!
– В понеділок в Соломії танці та плавання, у вівторок в Андрійка футбол. А ще садочок, прибирання, ледве встигаю!
– А діти що роблять?
– Вони працюють, знаєш, як зараз важко!
– Не правильно ти робиш, Лідо! Як вони вирішили дітей народжувати, то нехай самі з ними возяться! Тобі хто з сином допомагав?
– Та я взагалі все сама, ти ж знаєш! З чоловіком розлучилась, мама далеко була. Але шкода мені молодих!
– Хто ж тебе пошкодує. От я принципово дітям сказала – до мене онуків приводити раз на тиждень, погратися на дві годинки й не більше! І щоб поводились належне!
Та Ліда мене не слухала. Не могла вона відмовити дітям. Була в них за прислугу. Сумно спостерігати.
Та кілька місяців тому сталася в мене біда – раптом на грип захворіла, ще й так, що почалась пневмонія страшна. Почала дзвонити дітям, щоб рятували. Син приїхав, ліки привіз.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Микито, ти приїдеш ще й на вечір. Страшно мені самій, та й їсти б хтось приготував.
– Мамо, я не можу, мушу дітей на плавання везти.
– Нехай дружина завезе!
– Ні! В неї роботи багато.
– Коли ж ти приїдеш?
– Може в суботу, після обіду!
– Ти що, я ж помру до того!
– То викликах швидку і лягай в лікарню!
Мене вразило його ставлення. В сльозах зателефонувала Ліді. Вона відразу приїхала.
– От виховала я дитину! Я цього ніколи не пробачу!
– Дорогенька, а ти не думала, що вони так ставляться, бо ти їм зовсім не допомагаєш?
– Що за дурниці! Я сина виростила, він все мав!
Мене це обурило. Нічого я молодим не винна, а якщо так будуть поводитися і надалі – квартиру їм не залишу.
Як гадаєте, невже бабуся має сидіти з онуками? Хіба ж це справедливо? Як мені вчинити в цій ситуації?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!