Про власну квартиру біля моря я мріяла ще зі школи. У нас сім’я бідна була, я того моря зроду бачила. Але ж так мені хотілося там жити, що на роботу я пішла в 15. І з першої ж зарплати почала відкладати на квартиру.
А через пару років життя зовсім мене закрутило: я вийшла заміж за хорошого чоловіка, мрію мою ми розділили на двох, економили на всьому, аби тільки купити ті квадратні метри.
І таки ж ми свого досягли. Але вистачило нам не на квартиру, а на власний приватний будинок! Можете собі таке уявити? Виходиш кави попити зранку, а там – морські хвилі за парканом…
Родичі, які до цього від покупки нас відмовляли, почали тепер напрошуватися в гості. Воно й не дивно: усі курортні містечка зараз або окуповані, або жити там небезпечно… А в нас хоч і гучно іноді, та все ж не так страшно.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ми й не проти були, аби в нас хтось гостював. Ремонт – штука така, що пара рук ніколи зайвою не буде. Думалось, приїдуть брати та сестри – поможуть шпалери поклеїти, друзі завітають – двір до розуму доведемо.
Але ж де там! Усі чогось думали, що вони в санаторій їдуть, а не в щойно придбаний будинок. Їсти їм готуй, прибирай за ними догоджай. Аби хоч раз хто в магазин із тих гостей сходив, я не кажу вже про якусь допомогу з ремонтами!
Раз тільки нам гостинець привезли. У селі якраз свиню розібрали, то мати нам шматок сала домашнього привезла. Ото на тому і все!
Я наче й розумію, що нам ніхто нічого не винен, але ж це не по-людськи! Ми стільки часу, грошей та сил у цей дім вперли, щоб тепер усі могли приїжджати, жити безкоштовно та на море у віконечко дивитися?! Я вам більше скажу: про нас раптом навіть найбільш далекі родичі згадали. Одно питаються, коли ми можемо їх прийняти.
Такий хід речей мені зовсім не подобається. Зараз зима, бажаючих приїхати до нас наче поменшало. Але ж скоро знову почнеться морський сезон… І що тоді? Знову терпіти прохідний двір у себе вдома?
Я більше так не можу. Як пояснити родичам, що більше ми гостей приймати не збираємося?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!