Важко повірити, що таке може трапитися в реальному житті.
Ми зібралися на відпочинок закордон. Вирішили їхати потягом. Купили місця в купе, де разом з нами були цілком пристойні та адекватні пасажири. Ми познайомилися і швидко знайшли спільну мову. Дорогою було весело, адже наша дружня компанія багато розмовляла, сміялася і грала в ігри.
На кордоні у купе зайшов митник. Він був похмурим та насупленим. Чоловік почав вимагати у нас документи. Ми чемно витягли паспорти. Потім митник косо зиркнув на ноутбук нашого попутника. Тоді я ще не розумів, у чому справа.
– А на “віндовс” у вас ліцензія є? – запитав він.
– Звісно. Там є спеціальна наклейка, яка це підтверджує, – відказав пасажир нашого купе.
– А програми “Офісу”? – далі допитується митник.
– Усі програми легальні.
– Музика чи відеоматеріали є?
– Музики немає, а відео виключно з домашнього архіву. Фото також, – терпляче відказав попутник.
– Все одно у декларації про ноутбук немає ні слова, тому я змушений його конфіскувати, – заявив митник.
Чоловік спокійно підвівся, взяв ноутбук в руки і кинув ним об стіл. Потім він простягнув його і сказав:
– Ось, забирайте. Тільки майте на увазі, що як тільки я доберуся до місця призначення, то зателефоную куди потрібно і ви ще самі привезете мені гроші за мою пошкоджену техніку.
Митник нічого не відповів, а лише стривожено вийшов з купе. Він повернувся буквально за десять хвилин зі стопкою грошей.
– Через тебе я витратив свій дорогоцінний час, тому цього буде замало, – відказав попутник.
Цікаво, звідки у митника з собою було стільки грошей? Хоча відповідь очевидна. Нечесні працівники звикли користуватися своїм становищем і наживатися на інших. Проте цього разу митнику не вдалося провернути свою аферу.
Якщо чесно, то я б не зміг захиститися на місці свого попутника, але його впевненість в собі та сміливість викликають повагу і захоплення.
Чи доводилося вам стикатися із подібними ситуаціями? Як боротися із хабарями, вимаганнями й корупцією?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!