– Як не будеш святкувати?! – Та війна в країні – не хочеться забави. – Хочеш, не хочеш, а дотримуватися сімейних традицій будеш!

Ірина Володимирівна — жінка, яку я не зрозумію ніколи. Як тільки вона стала моєю свекрухою, я намагалась знайти до неї підхід, правда! Але з часом зрозуміла, що це просто мені не під силу. А все через абсолютно різні погляди на життя.

Знаєте людей, які до себе на свята кличуть всіх родичів? Навіть тих, яких і не бачили ніколи. Оце якраз про мою свекруху. Новий рік, Різдво, День народження, перше вересня у дитини — у будь-яке свято її квартира перетворювалась на прохідний двір. І це добре, якщо святкування затягнеться максимум на два дні.

Усе б то нічого, якби не її впертість. Ірина Володимирівна думає, що так мають жити всі. Інакших поглядів на ситуацію вона просто не сприймає. Можете уявити, який скандал вона влаштувала, дізнавшись, що на свій день народження я не збираюсь нікого запрошувати?

Я взагалі святкувати його не люблю, а цей ще й випав на понеділок. Взяла я подруг, сходила з ними в бар та на тому і все. Увечері ще від чоловіка подарунок розпакувала.

Від свекрухи ж замість привітань я отримала порцію відбірних докорів.

– О, диви. Згадала про родичів! – крикнула Ірина Володимирівна, як тільки я зайшла до них у квартиру. – А ти не могла раніше якось згадати, що треба нас на свято закликати? Мені тепер сестрам в очі соромно глянути!– А до чого тут ваші сестри? Це ж моє свято! – сказала їй я. – Вони ж навіть не зателефонували, щоб мене привітати. Ви, до речі, теж!

Пошепки

– А чого тебе має хтось вітати, якщо ти нас не покликала до себе? Ти знаєш, що ми завжди святкуємо всією родиною. А сама, як егоїстка, отаке вчудила!

Я навіть не знала, що мені в цій ситуації казати… Чоловік за мене не заступився, бо теж звик до такого способу життя. Я вже збиралась вибачитись, як почула, що свекруха шепче свекру на вухо. Робила вона це голосно. Думаю, так і було задумано.

– Господи, Гришенько, де ж він її знайшов? За що нам таке горе? Вона ж якась наче не до людей, показує, що ми з тобою їй не рівня! Я її бачити в нашому домі більше не хочу!

Я мовчки зібрала речі, вийшла з їхньої квартири і поїхала додому. Збираюсь подавати на розлучення.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Чи були ви колись у такій ситуації? Може я спішу із розлученням?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector