Нещодавно зустріла свою знайому в супермаркеті, вона мала сумний вигляд. Вирішила спитати, чи все нормально. Натомість жінка вирішила поділитися зі мною ситуацією, яка склалася в її житті:
“З першим чоловіком я розлучилася, ще коли донька була геть маленькою.
Довгий час не була готова до нових стосунків, розчарувалася в чоловіках. Так тривало цілих десять років, поки я не зустріла його – чоловіка своєї мрії. Спершу ми зустрічалися таємно, але нещодавно він мені зробив пропозицію і я погодилася. Я з головою поринула в підготовку до весілля, тому попросила колишню свекруху взяти до себе мою тринадцятирічну доньку на цей період.
Вони чудово ладнають, здається, що доньці в бабусі подобається більше, ніж зі мною. А я нарешті можу приділити час своєму особистому життю. Я всю свою молодість присвятила доньці, тому зараз вже заслужено можу відпочити. Дійсно, всі свої сили вклала на забезпечення та виховання дитини, чоловік навіть аліментів не виплачував, може, нарешті настав час і його родичам внести якусь лепту?
Вирішила спитати в доньки, чи б не хотіла вона залишитися з бабусею. Особливого ентузіазму в її очах не було, вона просто промовчала. Здається, її це образило.
Я дуже люблю свою доньку, але вважаю, що це не чесно – чому колишній проживає у своє задоволення, а я маю поставити хрест на особистому щасті?
Обговорила це з дочкою, вона особливого ентузіазму не проявила, а й відмовлятися не стала. Мені здалося, що це її зачепило. Не хочу, щоб вона відчувала себе покинутою … Я її люблю і, звичайно, через якийсь час заберу назад. Але зараз мені хочеться насолодитися проживанням з коханим і задоволенням своїх особистісних потреб.
Як допомогти доньці зрозуміти мене і зробити так, щоб вона не затаїла на мене образу через мого рішення?”
Якщо чесно, то я була шокована з цієї ситуації, як можна було обрати чоловіка, а не свою доньку? Я її дійсно не розумію, адже в дитинстві мене матір також часто залишала з бабусею. Вона це робила через роботу, а не кохання, однак образа в мене залишилася досі. Не дитина повинна розуміти життєву ситуацію батьків, а навпаки матір зобов’язана зрозуміти почуття дитини. Не знаю, як у неї складеться сімейне життя з цим чоловіком, але доньку вона відштовхне від себе назавжди. Хіба я не права?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!