Як свекруха зіпсувала День народження моєї доньки своєю неадекватною поведінкою

Моїй доні кілька днів тому виповнилося 7 років. Уже зовсім доросла. До першого класу пішла. Хоча я ще пам’ятаю, як нас виписували з пологового, ніби це було вчора.

І, здавалося б, що поганого може бути в цій історії. Та, зрештою, найгірше все-таки трапилося. А зіпсувала все моя свекруха. І досі відійти не можемо. Я навіть почала вагатися, чи все добре у неї з головою. 

Отож, я організувала гостину, як і кожного року.

Запросила чимало гостей і всі прийшли вчасно. І привели із собою власних діток, тож компанія була і в малечі. Навіть окремий стіл для них накрила. Як-не-як празник у моєї маленької принцеси.

Отож, коли всі зібралися, ми сіли до столу, де вже стояли смачні страви, випивка і закуска.

Спізнювалася тільки свекруха. Але семеро одного не чекають. 

Але, як тільки вона ступила на поріг, одразу почалися пред’яви, мовляв, мене чому не дочекалися. Це ж неповага така! Кричала так, ніби іменинниця тут вона.

Гості дуже здивувалися, а потім спробували перевести все у жарт.  Кому ж хотілося псувати дитяче свято? Але, здається, матір мого чоловіка це не цікавило. Вона все ніяк не заспокоювалася. З претензій я почула таке:

— Що за недоїдки. Я там торт принесла, несіть його сюди. Геть про гостей не думаєш.

Перед гостями мені стало дуже незручно. Я навіть не знала, що їм сказати. Та й присіпатися не було до чого. Страв у мене було вдосталь та й готую я непогано. Усю ніч старалася, щоб свекруха потім тортом усіх пригощала. 

Та й взагалі я планувала зробити для доні справжнє свято. Та й діткам, гадаю, не сильно грало, що і хто там готував. А тут прийшла свекруха і все пішло не за планом. Вона раптом почала встановлювати свої правила. Настрій зник у всіх. Уже не було чути сміху та жартів. Усі тільки відмахувалися, себто, ще рано подавати торт. 

Те, що мати починає перегинати палицю, помітив навіть її син. Спершу довго мовчав, але, помітивши мій несхвальний погляд, зробив неньці зауваження. І на деякий час свекруха навіть заспокоїлася. 

Тож усе повернулося до звичного темпу. А потім, схоже, непроханій гості знову стало нудно. Цього разу причепилася до дітей, бо вони занадто голосно слухали музику. Та ще й яку! Оце сором! Краще б мультики її молодості знайшли та глянули!

Не розумію, що тут такого. Зараз таке покоління, такий час. А поведінка свекрухи була просто хамською. Не подобалося таке і решті гостей. Дехто довго не протримався, зібрав діток і поспішив додому. 

Далі розійшлися друзі та колеги. Навіть сусідка з дітьми. А я навіть не знала, як виправити ситуацію. Так незручно я ще не почувалася ніколи. 

І коли настав час винести торт свекрухи, за столом майже нікого не залишилося. Тільки чоловікова мати сиділа. Добре, що доню це не засмутило. І не встигла донечка задути свічки, як бабуся видала: 

— Дай мені таблетки проти розладу шлунка? Щоб не пронесло від твоїх пригощань.

На цьому моменті не витримали й мої батьки. Я вже від сорому аж палала. Стримувався й чоловік, бо розумів, що свято зіпсоване. 

 Зате свекруха вдавала, що все гаразд. Вона наминала торт і навіть не підозрювала, що накоїла. Потім ще попросила спакувати із собою деякі мої страви. Тепер розладу шлунка вже не боялася. 

Ввечері я ще довго не могла заснути. Думала про цю ситуацію. Хотіла вибачитися перед гостями. Словом, це святкування я точно ніколи не забуду.

Що думаєте про поведінку свекрухи?

Чи невістка гіперболізує ситуацію?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector