– Як ти грошей не даси – Вітю до війська заберуть! Чи тобі 3 тисячі євро шкода для доньки?

Це була десята година вечора, я вже спати збиралась. Аж раптом дзвінок у двері. Злякалась, та відчинила. Переді мною стояла заплакана донька з онуком на руках.

 – Доню, що сталось?

 – З Віктором посварилась.

 – Що знову?

 – Розумієш, в нього зараз період важкий, на роботі проблеми, усіх скорочують.

 – І що тепер, знущатись з дружини.

 – Він такий, емоційний просто. 

Я вклала їх спати. А зранку Вітя вже стояв в мене на порозі з квітами та плакав. А тоді донька сказала. 

 – Мамо, ми мусимо до тебе переїхати. Не подужаємо оренду надалі, а в тебе кімната порожня.

 – Добре, як скажеш.

Вони переїхали, зять ніде не працював, сидів з дитиною. А донька знайшла підробіток на пів ставки. Я їм в усьому допомагала. Продукти самотужки купувала, комунальні сплачувала. Кілька років тому я їздила в Польщу на ягоди, мала трохи заощаджень. Та витрачати їх на дітей наразі не планувала. 

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Пошепки

Молоді сварились мало не щодня. Зять виявився й справді страшенно агресивним. А тоді одного разу, як йшов в магазин, його зупинили представники військкомату. Донька схвильовано мені зателефонувала.

 – Мамо, дай 3 тисячі євро, інакше Вітю до війська заберуть.

 – Доню, я не можу. Це фактично все, що в мене є.

 – Тобі для доньки шкода?

 – А може краще йде і країну захищає. Що йому вдома сидіти.

 – Та він нічого не вміє, там не виживе.

Я грошей не дала. Молоді страшенно образились. Але суму цю десь позичили. Тоді й почали вони мене цькувати. У своїй хаті я почувалась зайвою. Одного разу сиділа біля під’їзду і плакала, не хотілося додому йти. Раптом до мене підійшла знайома з сусіднього будинку.

 – Галя, що сталося?

 – Не можу з рідними дітьми порозумітися. Важко мені.

 – То переїжджай до мене. Допоможеш мені комунальні виплачувати. Разом веселіше буде, а твої нехай зрозуміють, що таке доросле життя.

Я так і зробила. Наступного ж дня переїхала. Діти зі мною не спілкується. Їм зовсім не просто, адже тепер самі купують продукти і платять комунальні. Та що я можу? Прикро страшенно, та як дочці пояснити, що все це не правильно?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector