Ми з чоловіком 4 місяці тому заселилися у власну квартиру, про яку так мріяли і багато для того працювали.
Перші 3 роки після весілля ми з Олегом жили на орендованій квартирі. Згодом придбали власну, але ще віддавали гроші, які позичили у знайомих на покупку. Тоді почали з ремонтом.
Я завжди мріяла, щоб моє житло було гарним та зручним. Підлаштованим під нас. Тому, як тільки змогли найняли дівчину дизайнера, яка в інтер’єрі виконувала всі наші забаганки.
І в результаті маємо велику трикімнатну квартиру з шикарним ремонтом – гарно оформлені стіни, паркет, дорогі меблі, штори, сантехніка.
У мого чоловіка є ще молодша сестра, що живе на сусідній вулиці. У неї двоє дітей, сину Сергію – 5, а дочці Саші – 2 роки. І Олена вирішила, що ми будемо радіти, коли вона щодня приходитиме до нас із дітьми.
Я дітей люблю, але те, як вони себе поводять, жахливо. Та й Олена їм не дає жодних зауважень, коли вони перевертають нашу квартиру.
От нещодавно був випадок. Прийшла до нас Олена з дітьми. Чоловік був на роботі. Я їх зустріла. Сергій почав відразу стрибати по усіх ліжках та диванах, бо він так хотів і вирішив, що так можна. «Це ж батут» – казав він.
Я помила дітям виноград та кавун і покликала на кухню.
– Я хочу їсти тут – почав передувати Сергій.
– Чого ти? Нехай поїдять у спальні, що тут такого? – здивувалась Олена.
Я все ж наполягла і діти пішли їсти на кухню. Саша почала кидати насіння з кавуна навколо себе. Я зробила зауваження і принесла їй тарілочку, куди класти зернята. Саша подивилась на мене так, ніби я сказала щось дивне.
На мої зауваження ніхто не зважав. Олена не намагалась втихомирити дітей і сказати, що так робити не гарно. У нас свіжий ремонт та все нове, а діти роблять гармидер.
Коли я вчергове зробила зауваження, бо діти почали діставати одяг з шафи, Олена дуже розсердилась.
– Як ти так будеш ставитись до дітей, то Бог ніколи вам власних не подарує – сказала зовиця.
Олена ображена зібрала дітей і пішла.
По-перше ми ще не планували дітей, а по-друге, яке вона має право судити, хто вартий мати дітей, а хто ні.
Я розумію, що діти – це важка праця і вони пізнають світ, але і має бути присутнє виховання. Якщо їм усе дозволяти – вони вилізуть на голову. Дитина у 2 роки має розуміти, що можна, а що не можна.
Скажіть, як ви виховуєте своїх дітей? Теж все дозволяєте? Хто з нас правий?