Моя мама живе в райцентрі, містечко зовсім маленьке, ціни високі, а вибору в магазинах немає. Тож раз на тиждень я скуповують в гіпермаркеті, беру різні делікатеси та везу мамі. Мені спокійніше, коли в неї повний холодильник. Та якось я приїхала через два дні після закупів і побачила, що їсти вже нічого.
– Мамо, невже ти все з’їла?
– Та ні, доню. То Галя з дітьми забігала. Так на ті смаколики дивились. Як я могла не дати?
– Але ж я тобі купувала.
– Нічого, не переймайся. В мене картопля є і сало.
Галя – то сусідка мами, донька її покійної подруги. Вона багато років жила в Донецькій області, там заміж вийшла. А після початку війни приїхала в батьківську хату. Чоловік там залишився, хто знає, чим займається. В неї троє дітей. Старший вже досить дорослий, та не хоче ні вчитись, ні працювати. Та й сама Галя вдома сидить, допомогу отримує, як переселенка, хоча й у свою хату приїхала. Її молодшій донечці вже 9 років, самостійна дитина. От вони й користуються добротою моєї мами. Вона мені врешті зізналася, що сусіди так щотижня набіги роблять.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді я вирішила поспостерігати. Кілька тижнів приїжджала – і та сама картина. Через два дні в неньки порожній холодильник. Вже хотіла йти розбиратись, та мама почала вмовляти не влазити. Мовляв, шкода дітей. Але я ж мені ці продукти не просто так дають. Я важко працюю, щоб заробити на них.
І от одного разу я сиджу у мами й заходить Галя. В холодильник в моїй присутності не наважилась вона лізти, але раптом сказала:
– Слухай, купи моїй Насті чоботи в місті. Там стільки магазинів, можна щось підібрати не за всі гроші.
– А що вам заважає поїхати до міста? Діти не плачуть, дорослі вже чи хочете, щоб я свої гроші видала?
Вона почервоніла, а тоді сказала:
– Невже тобі важко допомогти?
– А вам мама мало допомагає? Перестаньте в неї харчі брати. Майте совість, стару жінку об]їдати!
Страшенно Галя образилась. Згодом сказала мамі, що вона жахливо дитину виховала. Мама каже, що дарма я так, їй продуктів не шкода. Але я не розумію, чому маю годувати дармоїдів?
А ви як гадаєте?
Більше цікавих життєвих історій тут –https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!