До весілля мого сина два тижні. Та я дуже сумніваюсь, що він зробив правильний вибір. Хоча раніше Ганна мені дуже подобалась. Вона розумна, дуже гарна і мила дівчина. Спочатку вони з сином почали жити.
Та потім почалась війна і мій Олесь самотужки пішов у військкомат. Він служив, тому його відразу забрали. Перш ніж їхати, син попросив:
– Нехай Ганна поживе з вами. Сама вона оплачувати житло не зможе. Та й разом веселіше, не буде так перейматися.
Звісно, я погодилась. Тим паче живемо ми в досить великому будинку лише втрьох – я, чоловік і наша молодша донечка Міла. Їй лише 9 років. Тож невістка переїхала до нас.
Олесь дуже гарно проявив себе на службі. Досить швидко йому підвищили звання і зарплатню. Та майже усі гроші він висилав своїй коханій. Вона почала купувати собі дорогий одяг, прикраси, стала відвідувати салони краси, навіть телефон за 38 тисяч гривень собі купила. Я мовчки спостерігала, та мені це не подобалось.
А потім якось син приїхав і зробив пропозицію. Вони вирішили побратися, назначили дату. Та тут і виникла перша суперечка. Олесь хотів просто розписатися, а гучне весілля відгуляти вже після перемоги.
– Розумієш, я не можу святкувати, знаючи, що коїться на передовій! – стверджував він.
– Але ж ніхто не знає, що буде потім? Треба жити сьогодні, – переконувала Ганна.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Врешті вони зійшлися на тому, що весілля буде, але невеличке на 60 осіб. Проте, дівчина все зробила, як сама хотіла. Замовила надзвичайно дорогий ресторан, придбала вишукану сукню за 46 тисяч гривень. І звичайно, все це за гроші мого сина. Я дзвонила йому і натякала, що це не правильно:
– Синку, не давай їй всі гроші. Вона витрачає їх на дурниці. Ну хіба не краще вам відкладати? Хто знає, що далі буде?
– Та залиш її, нехай тішиться. Може до кінця війни ми не доживемо.
Що я могла на це сказати. Ми готувались до свята. Та всього за кілька тижнів стався неприємний інцидент. Ганна привезла сукню додому і залишила її у своїй кімнаті. Моя донечка страшенно хотіла подивитися. Та невістка заборонила. Тож коли вона пішла Міла зайшла в її кімнату і приміряла сукню. Мені ж нічого не сказала.
На вечір ми усі дивились телевізор і раптом я почула крик. Галасувала Ганна.
– Хто посмів? Ви навмисно це зробили! Бо не хочете, щоб Олесь зі мною одружувався.
– Що ти таке кажеш?
– Подивіться. – вона показала розірваний шлейф. Як ви мені не дасте 46 тисяч на сукню, я за вашого сина не вийду! Ви зруйнуєте мені і йому життя.
Після цього Ганна з нами не розмовляла. Зателефонувала Олесю, поскаржилась. В мене ж таких грошей не було, та я їх знайшла. От тільки тепер не хочу мати таку невістку. Невже вона не розуміє, що одяг пошкодила дитина випадково. І взагалі, сукну можна було відремонтувати.
Як на мене, все це знак. Я зателефонувала Олесю і сказала.
– Ти думай самий, та вислухай мою пораду. Не розписуйтесь зараз. Дочекайтесь перемоги. Так ти зможеш перевірити цю дівчину. І перестань давати їй стільки грошей. Нехай краще роботу знайде.
– Ти що? Вона ж мене покине.
– А нащо тобі така, що з тобою лише заради грошей? Зараз в людей мають бути інші цінності, хіба ні?
Син замислився. Сказав про свою ідею Ганні. Вони страшенно посварилися. Я не знаю, чи правильно вчинила. Як ви гадаєте?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!