До одного Вчителя якось підійшов юнак.
– Пане Вчителю, у мене є одне запитання до вас.
– Яке?
– От чим відрізняється розумна людина від дурної? Як мені зрозуміти, з ким я спілкуюся зараз?
Хоча у Вчителя були свої плани на день, але він вирішив показати юнакові різницю між розумною та дурною людиною.
Вони зібрали рюкзаки та піднялися на найвищу гору, яка була в їх селі. Така висока, що, здавалося, до хмари можна подати рукою.
На вершині гори було багато каміння.
– Ось, візьми це каміння та знеси по одному до низу в село, – наказав Вчитель.
Юнак почав носити каміння. На руках з’явилися мозолі, з чола котилися великі краплі поту. Ноги його вже не слухали, а спина боліла, наче її щоразу били прутнями.
Тільки ввечері, коли на небі з’явилися перші зорі, юнак закінчив носити каміння:
– Вчителю, я виконав ваше завдання. Тепер я можу дізнатися, чим розумна людина відрізняється від дурної?
– Ні, – з посмішкою відповів Вчитель.
– Чому? Я поносив те кляте каміння, як ви і наказали мені. Навіщо я взагалі повинен їх носити з такої високої гори?
– Знаєш, розумна людина завжди запитує перед тим, як щось робити. Тепер ти точно почув відповідь на своє запитання.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!