Якби не я та моя мама – не бачили б ми цю трьошку в новобудові. Стільки грошей витратили на ремонт, що словами не передати, боюся ці суми називати. А от після весілля свекруха заявила, що ми повинні продати цю квартиру та поділитися з нею грішми!

Я так бачу, що у всіх молодих невісток є одна проблема – свекруха. Тому напишу сюди свою історію, хочу почути якусь пораду чи підтримку. Бо, чесно, вже помалу починають опускатися руки. Чоловік то маму захищає, то мене заспокоює. Ніяку сторону Роман взагалі не хоче обирати.

Отож, рік тому ми купили з чоловіком гарну, трикімнатну квартиру в новобудові. І це завдяки мені та батькам. Я продала свою двушку (яка колись дісталася у спадок від бабусі), а мама переслала мені з Італії 10 тисяч євро. Однак, та квартира була чисто гола, там навіть не до кінця була проведена комунікація. Роман хіба дав загалом 50 тисяч. Але ці всі гроші – ну капля в морі, чесно!

Чесно, ми через цю квартиру ледь не розлучилися. Бо Роман не хотів переїздити з тої двушки, а я навпаки – мріяла про більше та краще житло. Адже та квартирка була на Сихові, старий-старезний ремонт, радяночка.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Ми робили ремонт на роки, на деяких меблях чи техніці взагалі не економили, обирали найдорожче. Ліжко у спальню я взагалі 2 місяці шукала, деякі продавці мене вже подумки проклинали. Якби не допомога мами з Італії, то я б, напевно, останнє спіднє мала би продавати на той ремонт.

І от 3 тижні тому ми нарешті переїхали, добре потоваришували з сусідами. Тут є поруч садочок та дитячий майданчик, тому нашій майбутній дитинці точно сподобається.

Ну і тоді на фронті замайоріла моя свекруха – Ольга Миронівна. Чомусь коли ми просили її позичити гроші на ремонт чи просто допомогти з вибором ламінату – то все, її нема, навіть слухавку не підіймала.

Свекруха має двушку, і там ще живе її молодший син Назар з жінкою Катериною та онук Михайло. Я достеменно не знаю, чого Назар досі сидить у своєї мами на шиї та привів таких квартирантів. Ну дивувало, що дорослий чоловік не може стати самостійним.

Так от, тепер пані Ольга активізувалася. Коли ми робили новосілля, то її дуже цікавило, скільки тут квадратів, скільки ми заплатили за ремонт. Ну а я просто на автоматі відповідала їй.

А виявилося, що свекруха прицінюється. Адже Катерина вагітна вдруге, відповідно, їм потрібно більше місця.

Пошепки

І хтось з них вигадав, що ми цю квартиру маємо продати та порівно ділити гроші:

– Ну Назар твій брат, ти повинен йому допомогти. Ви зараз можете з продажу заробити хороші гроші.

– Мамо, але ні ти, ні Назар нам не допомогли.

– А ти не бачиш, яка ситуація в країні. Він сам собі не може допомогти!

Сказати, що я була в шоці – то нічого не сказати. Ну це треба мати якусь вавку в голові, аби таке придумати!

І чоловік не може їй впевнено сказати “ні”, бо розуміє, що саме я вкладала гроші у квартиру. Але мене намагається якось легко підмовити на компроміс:

– А якщо пустити Назара до нас? Або на час помінятися квартирами?

– А може ти краще розуму трохи в їх головах знайдеш?

Ну і тепер Рома запропонував одну ідею – забрати і маму, і брата з жінкою до нас. А ту квартиру здавати та все віддавати Назарові. Так за рік-другий він заробить собі на перший внесок. Типу такий пасивний дохід.

Мені подобається один варіант – аби ніхто, крім чоловіка, тут не жив і все.

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector