Ми з чоловіком щиро раділи, коли дізнались, що наша єдина донечка Ліля закохалась. А коли вона привела Андрія знайомитись – стало ще краще. Виявилось, що він чудовий хлопець, чуйний та добрий. Було відразу помітно, що й справді кохає нашу донечку. Тож ми з трепетом у серці почали готуватись до весілля. А тоді приїхала з Італії майбутня сваха.
Я приготувала вишукану вечерю. Дуже гарно зустріла Марину Іванівну. Ми посиділи, поїли, а тоді вирішили поговорити про справи. Спочатку розібрались з весіллям. А тоді мама Андрія поцікавилась:
– Де ж молоді житимуть?
– Певно орендують квартиру.
– Вони можуть в мене оселитися, я майже увесь час в Італії.
– Донька хотіла окремо жити. Бо знаєте, як воно буває, краще їм вити своє гніздечко.
З обличчя Марини Іванівни було видно, що це їй не дуже сподобалось.
– А чи розумно в такі часи гроші на оренду витрачати? Треба мати власне житло.
– Було б чудово, та де ж стільки взяти.
– Маємо скластися.
Ми тоді порадились з чоловіком, подумали, що можна дачу продати, трохи позичити і на половину однокімнатної хрущівки вистачить. Тож на цьому і зійшлися. Та раптом вже перед самим весіллям Андрій заявив.
– Мама каже, що купувати хрущівку – дурниця. Тим паче, що ми дітей плануємо. Вона дасть більше грошей, аби ми взяли гарну двокімнатну квартиру в новобудові.
Це було чудово. Та я розуміла, що щось тут не так. Тоді я вирішила поцікавитися в доньки.
– Тобі справді та квартира подобається?
– Так, вона чудова.
– І скільки ж коштує?
– 28 тисяч євро.
– Доню, але ж ми дали лише 8 тисяч доларів. Це значно менше.
– І що?
– А як оформлять документи на квартиру?
– Марина Іванівна сказала, що поки на себе все оформить.
– Чого це?
– Вона ж гроші дає.
– Ні, доню, краще ви б хрущівку купили, але ти б там господинею була. А так, це те саме, що б ти в неї вдома жила, в невістки пішла. Щойно їм щось не сподобається – виженуть!
– Андрій не такий.
– Та хто ж його знає. Чого ж тоді погодився на все це!
Засмутилась наша Ліля, ще й моєї подачі з нареченим посварилась. Сказала, що згодиться лиш, якщо її співвласницею запишуть. А сваха вперлася. Андрій ж нічого не вирішує. Я вже сумніваюсь, що дочці взагалі варто життя з такою сім’єю поєднувати. Як гадаєте? Ви б погодились на таку пропозицію свахи?