Якось до мене в гості прийшла подруга. Я пригостила її чаєм і витягла з холодильника продукти, щоб зробити бутерброди. Саме в цей момент додому повернулася свекруха

Сімейне життя я уявляла таким, як було в моїх батьків. Ми дійсно виховувалися в щасті та благополуччі. Звичайно, і в нашій сім’ї траплялися незгоди та проблеми, але ми все вирішували гуртом, були однією командою. І от одружилася я — й моє жіноче щастя виявилося ще веселішим, ніж я могла собі уявити. 

А річ в тому, що після весілля я переїхала жити до свого чоловіка. Він проживає з батьками в просторій квартирі. Моя свекруха дуже дивна жінка і з перших днів почала мене муштрувати. У цьому домі всі живуть за її правилами, а вона ніяк не хотіла зрозуміти, що я молода дівчина, яка тільки випурхнула з-під маминого крила. Вона завжди любить мені повторювати фразу: «У нас в сім’ї так не заведено…».

А що не заведено, я зараз розповім. Наприклад, у цій сімейці ні в якому разі не можна відкривати холодильник протягом дня, окрім сніданку, обіду та вечері. Що найдивніше — це те, що таке правило стосується лише мене. Тоді я одразу зрозуміла, якою жадібною є моя свекруха. Вона взагалі не прийняла мене з першого дня, а я спершу картала себе в роздумах, чим я їй не вгодила.

Звичайно, вона хотіла для свого сина кращий варіант, а тут якась провінціалка, зі звичайної сім’ї та без приданого. Ще й зараз через кризу мене звільнили і я знаходжусь в пошуках роботи. Я ж не винна у цій ситуації, але для свекрухи я одразу стала ледащо. 

Я родом з села і мої батьки, знаючи нашу ситуацію, раз в два тижні привозять нам домашні продукти зі свого господарства: м’ясо, молоко, овочі, мед, домашні варення і соління – все, що самі мають, і нам везуть. Половину продуктів в холодильнику привезені моїми батьками. І я розумію, що маю повне право брати ці продукти тоді, коли вважаю за потрібне. 

Чоловік мій дійсно працює за двох, дає ще матері з батьком гроші на продукти та оплату комунальних платежів, але свекруха чомусь думає, що ці гроші, що заробляє її син, належать виключно їм, а я взагалі не маю права на щось зазіхати. 

От одного дня я запросила в гості подругу, коли вдома нікого не було. Зробила бутерброди з чаєм і в цей момент додому повернулася свекруха. Не дивлячись на те, що в домі чужа людина, свекруха знову почала робити мені зауваження, щоб я не брала продукти без дозволу. Я думала, що тоді згорю від сорому перед подругою. Цілий день я проплакала, не виходячи з кімнати, а ввечері все розповіла чоловікові. Я просила його, щоб ми орендували окреме житло, та хоч кімнату в гуртожитку, адже я більше так не можу.

Правда, чоловік сказав, що з власного дому не піде, а придбає маленький холодильник в нашу кімнату. Тепер їй не підходить те, що продукти, які привозять мої батьки, їй не дістаються.

Чоловік цілими днями на роботі, а я сиджу вдома і маю вислуховувати свекруху, що не так і де не так. А не так, за її словами, у нас всюди. Я розумію, що прийшла в чужий дім і повинна не завдавати клопотів батькам чоловіка. Але його матір просто нахаба і ще трішки — я вискажу все, що про неї думаю.

Чекаю просто момент, коли знайду роботу і за свої кошти просто орендую нам житло, а чоловік нехай робить власний вибір, де йому залишатися. 

Що ви думаєте з цього приводу? Як краще поступити в такій ситуації?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: