Хоча за своє життя я часто чула про зради чоловіків, таке траплялося і з родичами, і з подругами, але мені завжди здавалося, що це мене не стосується і взагалі таке ніколи зі мною не трапиться. Якою ж наївною я тоді була.
На шостому місяці вагітності я дізналася про те, що мій чоловік не просто мені зрадив, а й довгий час має роман на стороні. Після одруження я переїхала до нього, в його рідне місто, адже там він мав хорошу роботу. Весь свій час я присвячувала йому, намагалася навести лад у квартирі та піклувалася про свого чоловіка. Навіть подруг у мене майже не було. Коли я дізналася про те, що ця жінка присутня в житті мого чоловіка протягом усього нашого сімейного життя, я була шокована. Не могла припинити лити сльози, а пробачити тим більше.
Але тоді я хотіла зберегти сім’ю, щоб в малюка були і батько, і мати. Я вірила в те, що зможу його пробачити, забути та зібрати останні залишки нашого сімейного щастя, однак це було вище моїх сил. Мені було огидно засинати поруч з ним, а моя образа виливалася в постійні скандали. Так проходили місяці, а я знову щасливою так і не стала.
На останньому місяці вагітності мені лікар прописав препарати, адже я себе стала погано почувати. Тоді поверталася додому з лікарні, а в гаманці залишилися копійки. Я телефоную чоловікові і прошу, щоб він мені скинув гроші на ліки, а він відповів : “У тебе є батьки, нехай вони тобі допомагають!”
Тоді я просто не розуміла, що відбувається і як мені вибратися з цього багна. Він настільки змінився, що я його просто не впізнавала. Він поводився так, ніби це я зраджувала йому весь цей час, а тепер ще грошей прошу у нього! Ми в одну мить стали настільки чужими і далекими один до одного, що навіть дитина не змогла врятувати нашу сім’ю. Я мала надію, що після народження малюка щось зміниться, але чоловік був абсолютно байдужим і до мене, і до дитини. Тоді я зібрала речі і поїхала жити до батьків в село.
Коли дитині виповнилося пів року чоловік отямився, став телефонувати, просити повернутися, але за цей час я зрозуміла, що не хочу бути з ним. Раніше я вважала, що пробачу зраду, лише аби він був поруч, але зараз знаю, що так я ніколи не буду щаслива. Батьки мене підтримували в цей період, а сили мені додавала донька.
Біль пройшов і бажання повернутися теж, я знову відчувала себе щасливою посеред тих, хто мене дійсно любить.
Цінуйте своїх близьких людей, адже кожен прожитий день поруч з ними, це справжнє щастя.
Чи правильно вчинила жінка, що покинула свого чоловіка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
-
Харків. Відділення Нової пошти. Черга не стримує сміху…Старша жіночка після розмови з працівником пошти нервово ...
Довелося спостерігати за цікавою ситуацією на відділення Нової Пошти... -
Заходжу у сільпо та ледь не плачу – а все через пляшечку молока
Заходжу вчора у Сільпо та ледь не плачу від щастя - а все через одну п... -
Чого українським жінкам слід повчитися у італійок? 4 поради, які зроблять вас щасливішою
Українки найкрасивіші у світі! І тут нічого дивного, адже всі доглядаю... -
Коли вчителька читала на батьківських зборах твір про маму, то всі батьки плакали. А я ...
Я ніколи та нізащо у світі не дозволю чоловікові перевіряти домашнє за... -
– Я втомилася від усіх людей, які нічого не знають! Проблема не у вчителях! Проблема ...
Ліза Роберсон багато років пропрацювала у школі та висловила усе те, щ... -
-Вoт єcлi би нe iгpaлi в вoйнушку, a cдaлicь cpaзу, ужe б i жилi нopмaльнo… ...
Сьогодні у військкоматі почув таку історію від новобранця. Працював во... -
– У нас немає дочки! І ніхто в Україні на тебе не чекає!
Олена познайомилась з Денисом на вечірці. Дівчина тоді поїхала в гості... -
Ні совісті, ні честі! Що хвилює українців, доки хлопці гинуть на передовій
Часом доводиться чути обурення чи просто дивну форму констатації того... -
Три тижні не бачив рідних. Замість домівки – окопи, лінія фронту. Того дня чекали на ...
Невелике село під Харковом. Вже третій тиждень тут. За цей час здаєтьс... -
Чому українці, які марили Європою, розчаровано повертаються додому
Відома всім фраза "Всюди добре, а вдома найкраще" сьогодні набуває все... -
Моя мама написала листа родичці, яка проживає у Криму – ми плакали довго
Нещодавно моя мама вирішила написати листа до своєї куми, яка підтриму... -
Цього року в травні не стало моєї синьйори, за якою я доглядала останні 5 років ...
В Італії працюю останні 15 років свого життя. Можна сказати, що мій ді... -
Зараз мені 32 роки, а чоловікові 50: чому я раніше не помічала, наскільки він нудний ...
В 27 років я почала зустрічатися з чоловіком, якому на той час було 45... -
Нік Вуйчич: Коли мій син плаче, я не можу його обійняти, але він підходить і ...
Багато життєвих історій лише підтверджують той факт, що потрібно цінув... -
До нас переїхала родина біженців та я вирішила їм допомогти. Але така поведінка мене дуже ...
Десь на початку березня до нашого будинку переїхала родина біженців. Я...