Якщо дитина не допомагає по дому, вона ніколи не подорослішає

Нещодавно я прочитала дуже цікаву книгу про виховання дітей. Автор книги “Відпустіть їх” Джулія Літкотт-Хеймс наголошує на тому, що домашні обов’язки для малечі є неодмінною складовою виховання особистості. Я вам хочу розповісти основні моменти в книзі, а саме – що дитина повинна робити в 3, 5, 7, 13 та 18 років.

Діти повинні розвиватися з кожним днем, а батьки мають брати активну участь в розвитку їхніх інтелектуальних навичках. Щоб ваша дитина була відповідальною і готовою до дорослого життя, її з дитинства слід залучати до домашніх справ. Останні дослідження довели, що такі діти мають більше шансів досягти успіху, адже батьки з дитинства їм дають необхідні завдання, потрібні для виконання. 

А головне, що залучати малечу до домашніх справ слід ще з двох-трьох років, адже саме в цьому віці формується підхід до праці. 

Основні практичні вміння і навички

Уважно перечитайте, що саме повинна вміти робити дитина в певному віці.

До трьох років дитина повинна:

  • роздягатися та одягатися, дорослі можуть допомогти; 
  • допомагати батькам сервірувати стіл;
  • допомагати прибирати іграшки;
  • разом з дорослим чистити зуби. 

До п’яти років:

  • прості обов’язки з прибирання: витерти пил, або ж поскладати речі на столі; 
  • годувати домашніх тварин;
  • одягатися та чистити зуби без допомоги дорослого;  зачісуватися й умиватися без сторонньої допомоги;
  • допомагати виконувати дорослому  складніші завдання, зокрема прати одяг. 

До семи років:

  • брати участь в приготуванні різних страв, самостійно робити бутерброди з нарізаних продуктів; д
  • прибирати та мити посуд після вечері;
  • вміти правильно використовувати мийні засоби; 
  • слідкувати за чистотою туалету після використання; 
  • заправляти постіль без сторонньої допомоги.

До дев’яти років:

  • вміти мінімально ремонтувати одяг за допомогою шиття;
  • підмітати;
  • виносити сміття;
  • брати участь в піклуванні за рослинами;
  • вміти читати рецепти і готувати прості страви.

До 13 років:

Пошепки

  • самостійно робити покупки в магазині; 
  • самостійно змінювати власну постільну білизну; 
  • вміти користуватися пральною машиною; 
  • смажити і пекти в духовці;
  • гладити;
  • доглядати.

До 18 років:

  • вміти робити все вищеперелічене;
  • самостійно підтримувати порядок в домі та вміти виконувати складніші завдання, як почистити духовку чи змінити мішок в пилососі; 
  • заготовлювати продукти і готувати складні страви.

Саме все це ваша дитина повинна виконувати самостійно, і не слід жахатися. Ми ж значну кількість обовязків беремо на себе, адже зручніше виконати все самостійно, ніж вчити малечу. Але так ми просто виховуємо не самостійних дітей.

Ось ідеальна стратегія виховання дітей: спершу робимо все за дитину, потім навчаємо її і робимо з нею, після цього спостерігаємо, як виконує дитина, і на останок дитина самостійно це робить.

5 правил трудового виховання:

1. Подавайте приклад

Не  можна примушувати дитину виконувати завдання по дому, коли ви самі лежите на дивані. Працюйте разом, діти також повинні бачити, що робите ви. 

2. Очікуйте від дитини допомогу

Батьки часто переживають про почуття своїх дітей. Мовляв, так ми забираємо в дітей дитинство. Але лише так ми можемо підготувати їх до дорослого життя, тому не треба думати про майбутнє. 

3. Не вибачайтесь і не вдавайтесь у непотрібні пояснення

Коли батьки бояться завдати незручностей дитині, вони починають оправдовувати своє прохання. У батьків є право і обов’язок просити свою дитину про допомогу. Ви не маєте аргументувати своє рішення, адже так ви лише підриваєте свій авторитет. Просто чітко поставте завдання з часовими рамками. З першу дитина буде демонструвати невдоволення, але потім вона скаже вам “спасибі”.

4. Давайте чіткі, прямі вказівки

Ваше завдання, яке ви ставите перед дитиною, має бути чітким з інструкцією виконання. Якщо дитина виконує його в перше, то поділіть на декілька етапів. Не акцентуйте увагу на помилках та не кричіть, а дайте можливість спробувати знову. 

5. Дякуйте стримано

Не потрібно розхвалювати дитину за такі звичні речі, як виніс сміття чи миття посуду. Достатньо просто подякувати. В іншому випадку дитина наступні завдання буде сприймати не як обов’язок, а як послугу для вас, через яку ви постійно маєте бути вдячні. І ніколи не гнівайтеся, якщо щось іде не так. Проясніть, що це нормально, посміхніться і дайте спробувати ще раз. 

Які принципи виховання дотримуєтеся ви?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector